Ретроцеребеллярная кіста головного мозку: розміри і лікування

Ретроцеребеллярная кіста головного мозку являє собою порожнину, заповнену цереброспінальної рідиною, яка локалізується всередині головного мозку. Основна причина її появи – некроз клітин сірої речовини, яке виникає на тлі інсультів, травм, гіпоксії мозку або інфекційних недуг органу. Це досить серйозна патологія, тому лікарі роблять особливий акцент на негайне звернення за медичною допомогою у разі виявлення у себе хоча б одного настораживающего симптому, що вказує на можливість розвитку цієї кісти.

Зміст

  • 1 Що це таке?
  • 2 Причини виникнення
  • 3 Види ретроцеребеллярной кісти
    • 3.1 Ретроцеребеллярная арахноідальной кіста
    • 3.2 Ретроцеребеллярная ликворная кіста головного мозку
  • 4 Які розміри небезпечні?
  • 5 Симптоми
  • 6 Методи діагностики
  • 7 Лікування
  • 8 Чого робити не можна?
  • 9 Наслідки і ускладнення

Що це таке?

Подібна патологія вражає людей різних вікових груп, проте своєчасне її виявлення і лікування ретроцеребеллярной кісти головного мозку допомагає захистити хворого від більшості ускладнень. При такому захворюванні самолікування повинно бути повністю виключено, оскільки воно лише погіршує ситуацію і провокує часом незворотні наслідки.

Ретроцеребеллярная кіста може виникати в будь-мозкової області, в якій з тих чи інших причин відзначається відмирання сірого речовини – найважливішою складовою органу. До того ж дане формування має ще одну назву – внутрішньомозкова кіста, оскільки її утворення походить безпосередньо в глибинах головного мозку. Головна небезпека патології в тому, що вона виникає в уражених зонах, які самі по собі є проблемою. Ось чому виявивши кісту, одночасно намагаються з’ясувати причини деструкції сірого речовини і приймають заходи щодо запобігання подальшого його руйнування.

Причини виникнення

Появі цієї патології сприяє безліч провокуючих факторів, самим серйозним з яких є загибель клітин сірої речовини. Подібну проблему може викликати:

  • операція на мозку;
  • недостатнє кровопостачання органу;
  • запально-інфекційні процеси;
  • гостре порушення кровообігу, з супутньою втратою свідомості і паралічем;
  • травми голови і самого мозку, здатні спричинити деструкцію клітин сірої речовини.

Якщо у людини в минулому відзначали одне з станів, то йому слід регулярно обстежуватися, щоб уникнути подібної патології та її ускладнень.

Види ретроцеребеллярной кісти

Фахівці виділяють кілька різновидів формування. Саме вид кісти буде визначати підхід у лікуванні, а також його результативність. Кожен з типів освіти має свою специфіку та особливості, які обов’язково слід брати до уваги при діагностиці та подальшій терапії.

Ретроцеребеллярная арахноідальной кіста

Це досить поширена різновид патології. Локалізується формування між мозковими оболонками і часто сповнене спинномозковим ліквором. Як правило, його провокують такі фактори:

  • травми голови і мозку;
  • запалення мозкових оболонок;
  • підвищення тиску всередині самого формування.

Ретроцеребеллярная ликворная кіста головного мозку

Подібна патологія зустрічається рідше, але також представляє собою пухирець, заповнений певною кількістю цереброспінальної рідини. Виникає вона під дією наступних причин:

  • операція на мозку;
  • крововиливи в мозок;
  • травматизм мозку або голови;
  • запалення в цій області мозку.

Ретроцеребеллярная кіста головного мозку: розміри і лікуванняТравматизм мозку або голови – одна з причин появи ретроцеребеллярной лікворної кісти головного мозку

Подібну різновид кісти підрозділяють ще на вроджену (утворилася у внутрішньоутробному періоді) та набуту (з’являється внаслідок травми або запалення).

Які розміри небезпечні?

Як вже згадувалося, ретроцеребеллярная кіста головного мозку формується в уражених областях в самій товщі мозку. Для вірного визначення розмірів освіти хворому слід пройти ряд досліджень. Але в процесі обстеження важливо не забувати, що певні фактори, такі як інсульт або ж вогнища запалення або інфекції можуть призвести до зростання кісти.

До того ж формування такого типу можуть збільшуватися внаслідок проблем у кровопостачанні мозку. Тому відповідаючи на питання, які розміри ретроцеребеллярной кісти головного мозку небезпечні, слід зауважити, що навіть малі розміри на початковому етапі розвитку освіти можуть викликати незворотні наслідки для людини, аж до повного відмирання головного мозку.

Симптоми

Клінічну картину в основному визначають розміри формування. Але не менше значення має локалізація кісти, а також спричинили її появу причини. При безперервному зростанні освіти зростає і тиск внутрішнього ліквору, що збільшує ймовірність виникнення досить виражених проявів патології. Однак якщо кіста статична у розмірах, то за відсутності симптоматики людина може все життя не здогадуватися про даної патології.

Як правило, зростання освіти провокують нейроінфекції, у разі безперервності процесу їх, хронічні порушення кровообігу, аутоімунні процеси або розсіяний склероз. У разі інтенсивного зростання формування у хворого може спостерігатися відразу кілька ознакою з нижче наведеного переліку:

  • судомні прояви;
  • раптова втрата свідомості;
  • сильна хронічна мігрень;
  • шум у вухах і погіршення слуху;
  • відхилення зорової функції;
  • збільшене внутрішньочерепний тиск;
  • повний або частковий параліч рук і ніг;
  • пульсація в голові, що викликає дискомфорт;
  • показники артеріального тиску вище норми;
  • відчуття, ніби голова через мить розірветься на частини;
  • тимчасове або перманентне оніміння передній частині тіла і кінцівок.

При появі таких симптомів потрібно відразу ж звернутися до лікаря для отримання необхідної допомоги. Затягування візиту може привести не тільки до серйозних ускладнень, але і спричинити летальний результат. Особливо це важливо, якщо є підозри на ретроцеребеллярную кісту головного мозку у дитини.

Методи діагностики

При постановці діагнозу досвідчений фахівець не шкодує часу на докладний збір анамнезу. Також він не нехтує новітніми методами досліджень. Якщо говорити про ретроцеребеллярной кісті, то її виявлення просто неможливо без КТ і МРТ. До того ж важливим є диференціювання кісти від інших типів пухлин, тому нерідко проводять процедуру з контрастом.

Ретроцеребеллярная кіста головного мозку: розміри і лікуванняМРТ – один з методів діагностики ретроцеребеллярной кісти головного мозку

Справа в тому, що будь-яка пухлина буде накопичувати контрастна речовина, а це зовсім нехарактерно для кісти. Саме тому дана методика істотно полегшує постановку діагнозу. Крім уже перерахованих методик, для виявлення причини появи кісти може призначатися:

  • доплерографія судин шиї і голови;
  • дослідження на предмет різних вад серця;
  • аналізи крові на різні інфекції і аутоімунні патології.

Лікування

Терапія щодо формування не проводиться при незначних розмірах кісти, відсутності її зростання і виражених симптомів. У подібних обставинах хворий повинен перебувати під постійним наглядом невропатолога, і проходити систематичні огляди не рідше ніж раз на півріччя. Якщо ж у людини проявилися перші симптоми патології, кіста або поступово почала стрімко збільшуватися в розмірах або ж підвищився тиск ліквору усередині формування, то необхідно оперативне втручання.

Ретроцеребеллярная кіста головного мозку: розміри і лікуванняНа фото ендоскопічний прокол, з допомогою якого відсмоктується вміст формування і ліквідується кіста

Хірургічний метод буде продиктовано розташуванням кісти та її розмірами. Як правило, найчастіше застосовується ендоскопічний прокол, з допомогою якого відсмоктується вміст формування і ліквідується кіста, шунтування, при гідроцефалії і систематичному притоку рідини або операція з трепанацією черепа.

Чого робити не можна?

При такому діагнозі категорично повинно бути виключено самолікування, оскільки це може послужити причиною незворотних ускладнень і навіть смерті хворого. Це стосується як дітей, так і дорослих.

Тому при перших сигналах патології потрібно без зволікань звернутися в медичний заклад за професійною допомогою.

Наслідки і ускладнення

Варто відзначити, що при своєчасній діагностиці і лікуванні патології, наслідки відсутні. В ситуації коли при операції або після неї відзначалися які-небудь ускладнення, то можлива поява таких ознак ураження мозку:

  • судоми або епілептичні напади;
  • астено-невротичний синдром: проявляється в слабкості, нездужання, ослабленні імунітету;
  • загальномозкової синдром: виражається головним болем, підвищеним внутрішньочерепним тиском, нестачею кисню та непереносимістю поїздок;
  • вогнищевий синдром: при ураженні окремої ділянки мозку, відповідального за певні функції;
  • синдром гіперактивності або відставання в розвитку у дітей, а у дорослих – відхилення в поведінці.

Так що якщо у хворого спостерігалися певні відхилення, йому також потрібно проходити регулярне профілактичне обстеження.