Хламідіоз під час вагітності: причини, симптоми, діагностика, наслідки для матері та плода, лікування на ранніх і пізніх термінах, профілактика

Хламідії — небезпечний абсолютний патоген, що передається статевим шляхом. Інфекція довгі роки може протікати без вираженої клінічної картини, особливо, якщо жінка не особливо пильно стежить за своїм здоров’ям. Однак ретельне обстеження при вагітності не дає можливості патології залишитися непоміченою, адже вона може стати причиною серйозних ускладнень. Які аналізи потрібно здати і як лікувати хламідії у майбутніх мам?

Хламідіоз під час вагітності: причини, симптоми, діагностика, наслідки для матері та плода, лікування на ранніх і пізніх термінах, профілактика

Зміст статті

  • 1 Особливості інфекції
    • 1.1 Способи передачі
  • 2 Прояви при вагітності
  • 3 Ускладнення виношування
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування
    • 5.1 Призначення
    • 5.2 Рецидиви
  • 6 Профілактика

Існує кілька різновидів патогенів, проте значущість в клінічній практиці мають два види.

  • Chlamydia trachomatis. Мешкає в сечостатевому тракті чоловіків і жінок і є статевою інфекцією.
  • Chlamydophila pneumoniae. Вражає дихальні шляхи і викликає атипові пневмонії.
  • При обстеженні майбутніх мам визначається наявність тільки Chlamidia trachmatis (хламідії трахоматіс).

    Особливості інфекції

    Це внутрішньоклітинні і вельми живучі мікроорганізми. Навіть під впливом несприятливих умов вони можуть не загинути, а перейти на особливий режим існування — «L-форму». Так буває, наприклад, при некоректній схемою прийому антибіотиків. В такому стані хламідії не проявляють жодної активності, тому може здатися, що інфекція відступила. Але при зниженні імунітету патогени знову активуються. Саме в цей час їх можна виявити за допомогою основних методів діагностики, лікування буде ефективним.

    Крім основних мішеней, репродуктивної та сечовидільної систем, інфекція без лікування вражає слизові оболонки органів дихання, серцево-судинну систему, суглоби, органи слуху, а також зору. Інкубаційний період від моменту зараження до клінічних проявів триває до двох місяців.

    Способи передачі

    Жіночий організм більш схильний до паразитування хламідій, ніж чоловічий.
    Основним способом передачі патогенів є незахищений сексуальний контакт, в тому числі оральний і анальний.
    Рідше хвороба передається через предмети побуту шляхом контакту з виділеннями носія захворювання, через брудні руки.

    Новонароджені можуть заражатися хламідіозом під час просування через родові шляхи — виникають пневмонії, кон’юнктивіти. Також можливі трансплацентарний і трансцервикальный способи передачі інфекції плоду ще під час вагітності.

    Виявлення інфекції практично завжди супроводжується питанням про те, коли відбулося зараження. Сказати це можливо тільки у випадку, якщо жінка раніше обстежувалася. При негативних аналізах під час планування дитини слід думати про зараження в період зачаття або після нього. Якщо ж патогени вже колись виявлялися і навіть був призначений курс лікування, але контроль елімінації не проводився, цілком ймовірно, що це «стара» інфекція, яка активізувалася «L-форм».

    Для інших видів хламідій, в тому числі Chlamydophila pneumoniae, можливі інші шляхи передачі. Наприклад, повітряно-крапельний. Однак для трахоматіс необхідний саме контакт із статевими виділеннями хворої людини.

    Прояви при вагітності

    Часто хвороба не проявляється яскравими симптомами і виявляється випадково при профілактичному обстеженні. У стадії загострення інфекції маніфестують наступні ознаки:

    • виділення рясні, з жовтим або білим відтінком, а також гнійного характеру з неприємним запахом;
    • дискомфортні відчуття в зоні зовнішніх статевих органів і піхви з’являються свербіж і печіння, що може турбувати і при сечовипусканні;
    • болі з’являються в нижній частині живота при поширенні інфекції на область придатків, а також в зоні статевих губ через подразнення їх виділеннями;
    • порушення циклу — можуть виникати міжменструальні кров’янисті виділення, місячні набувають неприємний запах.

    Під час гестації інфекція може протікати у прихованій формі, не обозначаясь ні одним з перерахованих вище ознак. У цьому випадку про її існування в організмі можуть сигналізувати наступні показники.

    • Недостатній розвиток плоду. При скринінговому УЗД відмічається затримка росту малюка від двох і більше тижнів. Це ознака внутрішньоутробного інфікування.
    • Повторне запалення. Рецидивуючі кольпіти, цервіцити також повинні насторожити. На приховану інфекцію також вказують аналізи з підвищеними показниками лейкоцитів, дріжджових грибків, гарднерел, кокової флори.
    • Ускладнення вагітності. Відшарування плаценти, підтікання амніотичних вод, передчасне початок родової діяльності, загроза переривання чи припинення розвитку ембріона також повинні стати приводом для повторного обстеження на хламідіоз.

    Якщо патогени мешкають на слизовій рота, це провокує появу виразок і неприємного запаху. Виникає гінгівіт, глосит, фарингіт.

    Ускладнення виношування

    Хламідіоз небезпечний як для майбутньої матері, так і для плоду. У першому випадку він проявляється післяпологовими ускладненнями, у другому — порушує розвиток ембріона, а також здатний провокувати переривання вагітності.

    Для жінки це захворювання представляє загрозу в наступному:

    • погане загоєння тканин і швів — зумовлене запальним процесом піхви на тлі маніфестуючої інфекції;
    • ендометрит — запалення порожнини матки, яке перешкоджає нормальному скорочення органу та відновлення його після пологів;
    • інші захворювання — збільшуються ризики розвитку циститів, уретритів і навіть пієлонефритів.

    Для дитини інфекція представляє загрозу і на ранніх, і на пізніх термінах.

    • До 12 тижня. Патоген може спровокувати загибель ембріона, викидень, порушення розвитку органів і систем, а також внематочное прикріплення плодового яйця.
    • Після 16-18 тижнів. Можливі затримки розвитку плода, дисфункції і відшарування плаценти, багатоводдя, підтікання вод, передчасні пологи, пізні викидні.
    • Після народження. Інфекція може проявитися атиповою пневмонією і кон’юнктивітом, повільним загоєнням пупкової ранки.

    Хламідіоз під час вагітності: причини, симптоми, діагностика, наслідки для матері та плода, лікування на ранніх і пізніх термінах, профілактика

    Діагностика

    Основним методом дослідження, що дозволяє достовірно розпізнати хворобу, є ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Це різновид надчутливої діагностики інфекцій. ПЛР проводиться на будь-якому терміні виношування шляхом забору матеріалу (зразок зіскрібка) з уретри, задньої стінки піхви, шийки матки. Наявність навіть декількох патогенних організмів дасть позитивний результат аналізу. І тільки повна відсутність хламідій дозволяє виключити недугу.

    Найбільш інформативним є метод ПЛР виду «real-time». Він показує наявність тільки «живих» патогенів і не дає позитивні результати за загиблих мікробів або їх частин оболонок.

    Також може застосовуватися імуноферментний аналіз (ІФА). Це забір венозної крові для визначення спеціальних антитіл IgM та IgG до антигенів — хламідій. В таблиці вказані можливі результати аналізу та їх інтерпретація.

    Таблиця — Інтерпретація аналізу ІФА на хламідії

    IgMIgGЗначение
    Позитивний титрНегативний титрГострий епізод інфекції
    Негативний титрПозитивний титр— Реактивація інфекції;
    — повторне інфікування;
    — підгострий перебіг
    Негативний титрПозитивний титр— Інфекція була перенесена;
    — рекомендується здати ПЛР
    Негативний титрНегативний титрІнфекції немає і ніколи не було

    Визначення тільки одного імуноглобуліну малоінформативно і завжди повинно доповнюватися ПЛР-дослідженням. При позитивних IgM і IgG і відсутності можливості здати інші аналізи, необхідно спостерігати зростання/спадання титру імуноглобулінів через чотири-вісім тижнів.

    Вкрай рідко використовуються методи РИФ, а також бакпосів на хламідії. Мазок з піхви показує лише наявність запального процесу, але встановити збудника таким чином не можна.

    Лікування

    Єдиний спосіб, яким можна позбутися від цих патогенів — застосування антибіотиків. Інші засоби тут безсилі. Під час гестації використання подібних медикаментів вкрай небажано. Але необхідність терапії в даному випадку не обговорюється, оскільки хламідіоз, навіть у прихованій формі, несе велику загрозу для вагітності і плоду.

    Лікування слід починати тільки після підтвердження діагнозу лабораторним методом. Підстави для цього — позитивний ПЛР або високі титри IgM і IgG. Тільки підвищення IgG може вказувати на колись перенесену інфекцію, і не вимагає ніякого лікування.

    Хламідіоз під час вагітності: причини, симптоми, діагностика, наслідки для матері та плода, лікування на ранніх і пізніх термінах, профілактика

    Хламідіоз під час вагітності: причини, симптоми, діагностика, наслідки для матері та плода, лікування на ранніх і пізніх термінах, профілактика

    Хламідіоз під час вагітності: причини, симптоми, діагностика, наслідки для матері та плода, лікування на ранніх і пізніх термінах, профілактика

    Призначення

    Терапія з застосуванням антибіотиків вважається відносно безпечною з 16 тижні (в деяких випадках — з 20). Але якщо на більш ранньому терміні хламідіоз прогресує в гострій або ускладненою формах, слід починати лікування невідкладно. Тільки акушер-гінеколог, враховуючи особливості стану здоров’я пацієнтки і клінічну ситуацію, здатний правильно підібрати медикаментозну терапію. Найчастіше застосовуються такі препарати.

    • «Вильпрафен». Препарат вибору. Використання цього засобу допустимо на будь-якому терміні за схемою 750 мг двічі-тричі на добу протягом однієї або двох тижнів в залежності від форми патології.
    • «Еритроміцин». Можливе використання з першого триместру за схемою 500 мг чотири рази на добу протягом семи днів.
    • «Азитроміцин». Лікування з першого триместру допустимо за суворими показаннями за схемою 1 г на добу протягом п’яти-семи днів.
    • «Амоксицилін». У перші два триместру використовується при крайній необхідності по 0,5 г тричі на добу протягом тижня. Не слід використовувати з 32 з 35 тижня, так як доведено розвиток колітів у дітей.

    Слід врахувати, що деякі препарати, які застосовуються поза вагітності, заборонені під час виношування. Наприклад, «Офлоксацин» і «Доксициклін».
    Використання дозволених коштів суворо починається з призначення лікаря. Разом з антибіотиками призначають вагінальні свічки і препарати для відновлення місцевої мікрофлори.

    Паралельно з лікуванням вагітної аналогічна терапія повинна застосовуватися і до її партнера. Тимчасово слід утриматися від статевих контактів або використовувати презерватив. Пройшовши курс, важливо здати контрольний ПЛР-аналіз. Проводиться він для пацієнтки і її чоловіка через місяць після останнього застосування препарату.

    Рецидиви

    Повторне прояв хламідіозу при гестації зустрічається досить часто. Причинами рецидивів можуть стати наступні чинники:

    • неправильне використання лікарських засобів;
    • відсутність лікування у партнера;
    • зараження побутовим або контактним способом повторно;
    • наявність патогенів, що маскують хламідій.

    Профілактика

    Щоб уникнути зараження або рецидивів хвороби, після успішного лікування необхідно:

    • відмовитися від безладних інтимних зв’язків;
    • використовувати бар’єрні засоби контрацепції;
    • регулярно відвідувати гінеколога.

    Хламідіоз — статева інфекція, яка може призводити до безпліддя із-за вираженого спайкового процесу і формування непрохідності маткових труб. Зараження патогенами під час виношування загрожує внутрішньоутробним інфікуванням плода і серйозними ускладненнями для нього, аж до загибелі. Тому важливо в період планування дитини пройти ретельне обстеження на ІПСШ, при необхідності пролікуватися і дотримуватися вірність в парі.