Анаплазмоз ВРХ, анаплазмоз великої рогатої худоби лікування (фото)

Захворювання анаплазмоз великої рогатої худоби в наші дні рідко призводить до смерті корів, — при своєчасному лікуванні вони виживають. Однак хвороба здатна серйозно, часом, непоправно, нашкодити господарству. Хворі тварини сильно худнуть, корови перестають давати молоко. Одужання йде, як правило, дуже повільно. За цей час фермер втрачає серйозні гроші, а часом і поголів’я худоби. Щоб розпізнати анаплазмоз як можна раніше, потрібно знати про нього все. Тоді втрати в господарстві можна мінімізувати або зовсім запобігти.

Зміст

  • Що таке анаплазмоз: збудники та переносники
  • Зони й умови розповсюдження інфекції
  • Особливості розвитку паразита
  • Ознаки захворювання у домашньої худоби
  • Патологічні зміни в організмі
  • Постановка діагнозу, аналізи та імунітет
  • Препарати для лікування анаплазмоза
  • Чим ще лікують хворобу і чому важлива дієта
  • Як захиститися від анаплазмоза

Що таке анаплазмоз: збудники та переносники

Анаплазмоз – трансмиссивное захворювання, тобто, для передачі хвороби потрібен переносник. В якості останніх найчастіше виступають:

  • іксодові кліщі;
  • комарі;
  • мухи-жигалки;
  • ґедзі;
  • мошки;
  • жуки-мокрець;
  • овечі кровососки.

Крім того, можливе зараження тварини анаплазмозом через інструменти, забруднені кров’ю хворої особи.

Збудник хвороби – паразит Anaplasma marginale відноситься до риккетсиям – роду внутрішньоклітинних бактерій. Він живе в крові хворої тварини, «прісасиваясь» до еритроцитів. Іноді при аналізі його виявляють у тромбоцитах або лейкоцитах.

Досить довго вважалося, що анаплазмоз, гемобартенелез і інші схожі хвороби тварин викликають одноклітинні групи Protozoa, живуть у вологих умовах. Але пізніші дослідження спростували це переконання. Виявилося, що у анаплазм немає ядра та органел, типових для одноклітинних, тому тепер даного збудника зараховують до прокариотам.

Зони й умови розповсюдження інфекції

Анаплазмоз – не новина для тваринників. Він зустрічається як у Росії, так і в довколишніх країнах: Білорусі, Латвії, Україні. Хвороба завдає шкоди коровам і іншій великій рогатій худобі на Північному Кавказі й Закавказзі, Казахстані, Середній Азії, на території Нижнього Поволжя і в інших регіонах. До речі, хворіють не тільки з тваринами, але і дикі – лосі, буйволи, олені. Захворювання носить вогнищевий характер.

Спалахи анаплазмоза у корів припадає на теплу пору року, коли активні комахи-переносники паразита. Проте захворювання може дати про себе знати і в холоди, оскільки інкубаційний період становить від 6 до 70 днів. При неправильному або недостатньо ретельному лікуванні анаплазмоза, поганих умов життя тварини паразит може зачаїтися. Тоді хвороба спалахне в будь-який час року, навіть взимку. Тому вкрай важливо утримувати поголів’я в чистоті, вчасно проводити санітарні, ветеринарні заходи.

Особливості розвитку паразита

Анаплазмы утворюють колонії, розмножуючись брунькуванням або поділом. Зазвичай в одному еритроциті «живуть» 1-2 анаплазмы, іноді 3-4. Але зустрічаються випадки, коли при важкому перебігу хвороби у тварини клітина виявляється заповнена паразитами на 60-80%. Зараження нових клітин у корів відбувається шляхом передачі ретикулярних тілець паразита, здатних проникати через мембрану клітини. Самі по собі вони не несуть інфекції, але є репродуктивним «сировиною» для освіти нових анаплазм.

При аналізах крові тварини – мазках по Романовському – паразит видний у формі округлих об’єктів темного кольору, розміром від 0,2 до 2,2 мікрометра. Зазвичай розміщений по краю клітини-господаря, але іноді може зміщуватися всередину.

У комах-переносників анаплазмы живуть в кишечнику. Передаються у них двома способами. Перший: трансовариальный –передача інфекції майбутньому потомству (тобто, наприклад, заражений кліщ відкладає яйця, які вже містять паразита). Другий – трансфазный: збудник «кочує» комах на всіх стадіях його розвитку.

Ознаки захворювання у домашньої худоби

Анаплазмы викликають порушення багатьох процесів в організмі корови. Переважно обмінних і окислювально-відновних. Вони погіршують передачу кисню, оскільки вражають саме еритроцити. У ураженої тварини розвивається анемія, зрідка зустрічається гемоглобінурія (наявність гемоглобіну в сечі внаслідок розпаду еритроцитів).

Температура тіла при хвороби підвищується до 41 градуса і вище, слизові тваринного бліднуть, іноді з’являється жовтизна. Стає поганим або зовсім зникає апетит. Через 4-6 діб корова, наприклад, стає зовсім пригнобленої, втрачає інтерес до всього. Порушується дихання, серцебиття, може виникнути кашель. Також страждає травна система: кишечник перестає бути в тонусі (атонія), кал робиться дуже щільним, а у деяких тварин, навпаки, починається діарея. Кров стає водянистою, втрачає насичений червоний колір.

Корови швидко худнуть і перестають давати молоко. У вагітних особин часто трапляються аборти, особливо в другій половині терміну. Через порушення обміну речовин хворі можуть намагатися їсти неїстівні речі, наприклад, землю.

Патологічні зміни в організмі

При обстеженні трупів уражених корів виявляються характерні ознаки анаплазмоза ВРХ. Мертві тварини дуже сильно виснажені, скелетні м’язи бліді, жовтуваті, в’ялі, можуть зустрічатися сліди крововиливів. Селезінка, жовчний міхур помітно збільшені, в легенях видно ознаки емфіземи. Нирки теж більше норми, темного, нездорового кольору. Сеча, що знаходиться в сечовому міхурі, каламутна.

В різних місцях при анаплазмозі у корови, в тому числі, в підшкірних шарах, можуть бути помітні набряки. Особливо вони виражені на подгрудке, животі, шиї (набряки у цих зонах можна помітити й у живих хворих тварин). Серце, як і інші м’язи, блідо-рожеве, з точковими крововиливами. Також збільшені лімфовузли.

Страждає печінка. Вона наче налита водою, бліда, більше нормальних розмірів.

Варто відзначити, що хвороба може протікати у корів як гостро, так і хронічно. У другому випадку вона переноситься легше. Гостра стадія триває 15-30 діб, а одужання відбувається поступово. Повне відновлення вимагає багато часу.

Постановка діагнозу, аналізи та імунітет

При виявленні анаплазмоза важливо не сплутати його з іншими захворюваннями, характерними для тварин, тим більше, що часто вони йдуть в одному «букеті». Так, без спеціальних досліджень можна прийняти цю хворобу за лептоспіроз, сибірську виразку, пироплазмоз, бабезіоз, тейлериоз.

Діагноз анаплазмоз корові ставлять не тільки на підставі лабораторних досліджень (в основному, мазка крові по Романовському). Беруться до уваги епізоотична ситуація в регіоні, клімат, пору року.

Існують також серологічні методи постановки діагнозу – вивчення реакцій антитіл та антигену. Якщо тварина хворіє або видужала нещодавно, в титрах позитивний результат буде на рівні від 1:80, 1:280. Носії паразита дають показник від 1:10 до 1:40.

Тим не менш підтвердженим діагноз вважається, якщо відповідний результат дав аналіз мазка крові.

У перехворілих корів з’являється імунітет до анаплазмозу, однак він тимчасовий. Якщо тварина не стикається з збудником, а в організмі він був повністю знищений, імунітет зникає через 3-4 місяці.

Якщо анаплазмозом перехворіла вагітна або нещодавно отелившаяся корова, дитинчата отримують антитіла з молоком і або зовсім не хворіють під час спалаху інфекції, або анаплазмоз протікає легко.

Препарати для лікування анаплазмоза

Якщо тварина боляче анаплазмозом, воно повинно постійно перебувати в приміщенні, ізольовано від здорових. Основне лікування у корів проводять тетрацикліновими антибіотиками і сульфаніламідами.

Антибіотики — тетрациклін, тераміцин, окситетрациклін, а також морфициклин та інші, колять внутрішньом’язово, розводячи 1-2% розчином новокаїну. Доза антибіотика при анаплазмозі складає 5-10 тисяч одиниць на один кілограм ваги тварини. Вводять один раз на добу протягом 4-6 днів.

Є ліки від анаплазмоза тривалої дії: оксшель, окситетра-200, тетрадур. Їх колять один раз в 3-4 дня.

Тераміцин також можна застосовувати внутрішньовенно. Розчин 11,5% з глюкозою (4%) робиться з розрахунку 10-15 міліграм на кілограм ваги. Вводять тварині 3 або 4 рази, інтервал між процедурами – від 12 до 24 годин.

Чим ще лікують хворобу і чому важлива дієта

Внутрішньом’язово при анаплазмозі корові призначають ще сульфапиридазиннатрий. Розводять в дистильованій воді 0,05 грамів на кілограм у співвідношенні 1:10. Вводять один раз на добу протягом трьох днів.

Всередину дають біоміцин – 10 міліграмів на кілограм, теж раз на добу 5-7 днів. Застосовують також сульфантрол внутрішньом’язово та внутрішньовенно.

Добре допомагає при анаплазмозі розчин на спирту препарату етакрідіна лактату. Готується він так: 200 міліграмів препарату плюс 60 мл етилового спирту, плюс 120 мл дистильованої води. Суміш потрібно відфільтрувати, а потім вводити тварині внутрішньовенно.

Велике значення має дієта, адже у хворої корови порушений обмін речовин. Важливо, щоб корм був легко перетравлюється, краще – соковита зелень. Також необхідно рясне пиття. Обов’язково дають вітаміни, макро – і мікроелементи.

Не варто забувати про симптоматичному лікуванні: давайте тварині препарати, що полегшують біль і знижують жар.

Як захиститися від анаплазмоза

Профілактика даного захворювання комплексна. Якщо ви живете в місцевості, де вже були спалахи анаплазмоза, потрібно обов’язково обробляти худобу проти кліщів та інших комах-переносників. Важливо стежити і за станом пасовиська, де пасуться корови. Його також потрібно піддавати спеціальній обробці. Якщо такої можливості немає, тоді весь велику рогату худобу обробляють акарицидными засобами раз в тиждень.

Всіх нових тварин, що надходять у благополучні стада, варто тримати в карантині не менше 30 днів. За цей час проводять повне обстеження на предмет захворювання анаплазмозом. Хворих або перехворілих особин об’єднувати з «чистим» поголів’ям не можна. При ввезенні нових особин обов’язково перевіряйте їх власника ветсвідоцтво за формою №1.

У місцях, де утримується ВРХ, потрібно вчасно проводити санітарні заходи. Так, 3-4 рази на рік обов’язкова дезакаризация приміщень, стоянок, дворів, де перебувають тварини.

Якщо у вашому регіоні були випадки зимового анаплазмоза, коровам, що містяться в стійлах, восени змінюють раціон: дають менше силосу і сінажу, але додають мікроелементи і вітаміни.

Крім того, існує щеплення від анаплазмоза. Вона забезпечує тварині імунітет на 10-11 місяців.

Сподіваємося, наша стаття була для вас корисною. Якщо ви знайшли всю необхідну інформацію про анаплазмозі і залишилися задоволені, ставте лайк.

Розкажіть про своє тваринницькому досвід в коментарях.

Поділитися з друзями
Корисні поради - Вказівка