Зааненська порода кіз: опис і продуктивність, утримання та годування, відгуки власників - Корисні поради

Зміст

Сьогодні багато тваринники містять кіз, щоб отримувати кожен день смачне і корисне молоко. Найбільш популярною молочної породою є зааненські кози, які цінуються також за уживчивый характер і невибагливість у догляді. На території Росії порода вперше з’явилася на початку XX століття.

Зміст матеріалу

1 Опис породи
2 Галерея: кози зааненської породи (25 фото)
3 Продуктивні характеристики
4 Плюси і мінуси породи
5 Особливості змісту
6 Догляд за козами зааненскими
7 Годування кіз
8 Відгуки власників

Опис породи

Зааненські кози були виведені в Швейцарії, у долині під назвою Зааненталь. Від тварин отримували так багато молока, що незабаром вони стали відомі в Росії, Америці і Австралії.

Зааненська або аннинская порода відрізняється міцним здоров’ям, плодовитістю і довголіттям. Ці великі тварини важать від 75 до 85 кг. Вага самок може становити 45-55 кг При народженні козенята важать всього близько 4 кг, а вже через два місяці маса їх тіла може сягати від 8 до 12 кг

Екстер’єрними ознаками породи є:

прямий довгий корпус;
міцний, легкий кістяк;
трохи похилий круп;
помірна мускулистість;
вузька груди;
міцні копита на міцних ногах;
подовжена плоска шия;
практично відсутні рогу;
у самців є борода;
відносно довгі вуха на сухий, маленькою, витонченою голівці;
є «сережки»;
у самок дуже велике вим’я, яке за формою нагадує кулю;
тонка еластична шкіра.

Шерсть представників породи повинна бути чисто-білої. Допускаються темні цятки тільки на вимені і шкірі. Якщо на шерсті є темні цятки або плямочки, то це тварини іншої породи.

Галерея: кози зааненської породи (25 фото)

Продуктивні характеристики

Зааненські кози дають помірної жирності приємне на смак молоко, яким можна годувати немовляти. З нього можна робити смачне вершкове масло, сир і сир. З однієї тварини за рік отримують до тонни молока. Доять кіз два рази в день, отримуючи за добу від восьми до дванадцяти літрів молока. Найбільше молочної продукції козочки дають після четвертого приплоду. Статева зрілість самок наступає вже до восьмимісячного віку, але ветеринари радять покривати їх до однорічного віку. В одному посліді у кіз може бути два або три малюка.

Тіло тварин цієї породи вкрите остевими волоссям без пуху, тому отримати від них пух проблематично. А ось м’ясо не має характерного козячого присмаку. Воно маложирное і схоже на бараняче. При забої вихід м’яса становить до 45%.

Плюси і мінуси породи

Граціозні, красиві і витончені зааненські кози мають багато переваг:

великі надої;
відсутність у молока певного присмаку та запаху;
невибагливість в догляді;
швидка адаптація до будь-яких погодних умов;
спокійний характер;
відмінні показники для схрещування;
від молодих зааненських цапів можна отримувати смачне дієтичне м’ясо;
кіз можна пасти в ярах, гірських районах і інших місцях, які не підходять для пасовищ великої рогатої худоби;
козенята швидко ростуть і добре набирають вагу;
хороший показник плодючості самок;
період лактації може тривати до одинадцяти місяців;
тварини легко звикають один до одного і людині.

До недоліків породи відноситься її висока ціна і складність знайти чистокровних тварин. Також мінусом є підвищена вимогливість зааненських кіз до умов проживання. Порушення температурного режиму може призвести до зниження продуктивності. Жити вони можуть тільки в приміщеннях, де немає протягів, а температура повітря знаходиться в межах +7…+19 градусів.

Особливості змісту

Багато тваринники цікавляться — скільки років живуть кози, і як довго від них можна отримувати молоко? Тут все залежить від правильного утримання та догляду за тваринами. Найбільше молока самки дають у віці від п’яти до дванадцяти років. Живуть кози в середньому близько п’ятнадцяти років. Щоб домашні жили довго і відрізнялися хорошою продуктивністю, необхідно дотримувати наступні умови змісту:

відповідний певним вимогам козлятник;
як можна більш тривале перебування на пасовищі;
збалансоване харчування;
своєчасна вакцинація;
регулярний огляд ветеринаром.

В регіонах з теплим кліматом зааненських кіз можна утримувати в звичайному сараї або у дворі під навісом. У північних областях для них облаштовують теплі приміщення, які повинні відповідати наступним вимогам:

Вологість повітря не повинна перевищувати 75%. Приміщення повинне бути добре вентильованим, але без протягів.

Тварини не переносять неприємних запахів і вогкості. Тому сарай повинен розташовуватися подалі від звалищ і брудних водойм.

Влітку температура повітря в сараї повинна бути не вище +18 градусів, а взимку вона не повинна опускатися нижче +6 градусів.

У приміщенні обов’язково повинні бути вікна, так як тваринам необхідно якомога більше природного світла. Тривалість світлового дня повинна бути не менше десяти годин, тому взимку необхідна штучна підсвітка.

Кожної особини необхідно окреме стійло розміром 200×200 сантиметрів. Обмежені умови негативно позначаться на продуктивності.

Кіз рекомендується утримувати окремо від інших тварин. Особливо їх не рекомендується утримувати разом з курми та іншими птахами. Кози будуть лякатися криків метушливих птахів, що погано позначиться на продуктивності. До того ж кури своїм послідом будуть бруднити годівниці.

Підлогу рекомендується зробити глинобитною або земляним. Бетонна підлога для кіз не підійде. Щоб знизити ризик простудних захворювань, на висоті півметра над землею рекомендується зробити дерев’яні лежаки.

Козли зааненскі повинні жити окремо від продуктивних самок, інакше молоко набуде специфічний козій присмак і запах.

Окреме стійло слід зробити козенятами-от’емишей. Коли старших малюків переводять до дорослих особин, готельне стійло можна використовувати для утримання хворих тварин.

На підлозі в сараї завжди повинна бути суха підстилка, тому змінюють її щодня. В якості підстилки можна використовувати солому, сухе листя, сухий пісок, тирсу.

Козлятники обов’язково повинні бути обладнані годівницями і напувалками. Годівниці рекомендується встановлювати в центральній частині або по периметру приміщення.

Догляд за козами зааненскими

В догляд за тваринами обов’язково входить їх вигул на свіжому повітрі. Для цього можна зробити спеціальний вигульних дворик. Дуже добре, якщо поруч є просторе пасовище. Рух зміцнює імунітет, корисно для вагітних і годуючих самок.

Необхідно стежити за станом вовни тварин, яку слід регулярно вичісувати спеціальною щіткою. Раз в тиждень чистять шерсть з содою. Від цього залежить запах молока і блиск самої вовни. Якщо в ній були виявлені паразити, то шкуру обробляють спеціальним розчином. На другий день після обробки тварин виводять на вулицю і ретельно вичісують. Вычесанных кізок миють теплою водою і насухо витирають.

Тваринам щодня слід очищати копита від зайвої бруду і регулярно показувати їх ветеринару.

Годування кіз

Продуктивність тварин залежить від якості годівлі, тому їх раціон повинен бути збалансованим. Якщо козенята вирощуються на подсосном вигодовуванні, то до двох місяців вони отримують молоко від матері. При штучному вигодовуванні малят годують із соски теплим молоком з температурою 35 градусів. До тижневого віку козенят годують чотири рази в добу, а потім кількість годувань скорочується до трьох.

Як тільки малюки досягнуть віку на сім днів, в їх раціон вводять підсмажений плющені ячмінь та овес, а також сіно. Місячних козенят починають годувати гранульованим високоякісним комбікормом.

Основою раціону кіз повинен бути ячмінь і овес. Інші злакові культури і бобові їм давати можна, але не більше 10% від раціону. Для збагачення корму белко в нього вводиться 20-30% шрот, висівок, макухи. Тваринам обов’язково необхідні мінерали і вітаміни, для чого в комбікорм додають премікс.

Кожна особина в добу повинна отримувати не менше трьох кілограм сіна. Також козам дають коренеплоди і грубі корми:

бульби та бадилля топінамбура;
гарбуз;
картопля;
буряк;
очерет;
кукурудзяні стебла;
віники з осики чи вільхи.

Можна підгодовувати кізок капустою і яблуками.

Кількість концентрованого комбікорму залежить від віку тварини, вагітності і лактації. Тому дробленого зерна або комбікорму тварини можуть отримувати в день від 200 до 1 тис. грам.

Кожен день кіз виводять на пасовище, де вони скубуть траву і жують гілки дерев, тим самим насичуючись і отримуючи вітаміни. Під час вигулів необхідно стежити, щоб вони не їли гіркі і отруйні рослини, до яких відносяться гірчиця, пижмо, тютюн, багно, паслін, хвощ, полин.

У щоденний раціон обов’язково має входити харчова сіль. Два або три рази на добу кожної особини дають по п’ять літрів води або сироватки. Вода для пиття повинна бути теплою. Для збільшення молоковіддачі у воду дає молоко козочкам додають жменю малини.

Забороняється годувати тварин мороженими коренеплодами і пліснявим сіном. Це може викликати різні кишкові захворювання та спровокувати викидень у вагітних самок.

Відгуки власників

Утримувати корів досить складно, та й дорого, тому ми вирішили купити козу. Щоб отримувати якомога більше молока, придбали вже дорослу козочку зааненской породи. Короткошерстное, невелика тварина з розумними оченятами було занедбано, так як минулі господарі не дуже хотіли за ним доглядати.

Молода самка вже два рази давала потомство, тому за добу ми отримували від неї три літри молока. Ветеринар сказав, що після гарного догляду і при правильному годуванні молока буде більше. Перший час наша кізка постійно їла і не відмовлялася ні від якої їжі. Вона любить дроблений і цілісний овес, траву, гілки берези і будь-які фрукти і овочі. Ми їй даємо різні зернові, сіно, нарізані овочі. На зиму приготували березові листя і зберегли гілки від яблунь. Вихованка охоче їсть хліб і нарізані яблука.

В теплий період часу вона жила у нас під навісом на вулиці, де завжди стояло корито з чистою водою. На зиму ми перевели козу в теплий хлів, але кожен день все одно випускаємо на вулицю. Дуже подобається те, що від нашої кізоньки не пахне, і молоко не має специфічного козячого запаху. Молоко нежирне, тому можна відразу пити і не розводити. Я роблю з нього сир. Дуже смачними виходять на козячому молоці каші і тісто. Раджу цю породу всім, хто хоче пити корисне і смачне молоко.

Галина, Росія

У нас сімейне фермерське господарство, де разом з домашньою птицею ми утримуємо зааненських кіз. Це красиві і граціозні великі тварини, які щодня дають до 3,5 літрів смачного молока. Особливого догляду тварини не вимагають, але щоб надої були хорошими, вихованців слід забезпечити сухим, теплим приміщенням і відповідним годуванням. Дешеві корми їм не підійдуть. Ми додаємо в раціон подрібнене зерно, листя дуба і берези, картоплю, моркву, капусту, яблука. Ці ласкаві і спокійні тварини швидко звикають до своїх господарів і не небезпечні для дітей. Раджу їх утримувати всім, хто цікавиться молочними породами.

Тамара, Росія

Ми живемо в селі, тому на нашому подвір’ї живуть свині, качки, кури і кози. Корову ми купувати не стали, так як це дорого. Щоб отримувати смачне і корисне молоко, придбали кози зааненской породи. Перед цим я довго в інтернеті читала відгуки і характеристики різних порід, так як хотілося отримувати багато молока, яке б не мало козячого запаху.

У результаті ми купили козу, яка вже давала молоко. Вона ще молода, після першого окоту, тому кожен день ми з неї надаиваем два літри. Але надалі продуктивність повинна збільшитися. Нашим дітям так сподобалося козяче молоко, що вони тепер щоранку чекають, коли я принесу їм по склянці парного молочка.

Валентина, Росія