Аденома паращитовидної залози – це доброякісна пухлина, що виробляє велику кількість паратиреоїдного гормону. Паратгормон-регулює обмін кальцію та фосфору в організмі. Його надмірна секреція підвищує виведення цих електролітів в кров і підсилює їх вимивання з кісток. Аденома паращитовидної железыв 80 – 90 % випадків призводить до виникнення гіперпаратиреозу.
Зміст
- 1 Етіологія захворювання
- 2 Симптоми прояву
- 3 Діагностика
- 4 Способи лікування
- 4.1 Консервативне
- 4.2 Оперативне
- 4.3 Народні способи
- 5 Прогноз
- 6 Заходи профілактики
Етіологія захворювання
Основними причинами розвитку цього захворювання є:
- Генетична мутація.
- Спадкова схильність.
- Травми і опромінення шиї.
- Радіаційний вплив.
- Недостатнє надходження вітаміну Д і кальцію з продуктами харчування.
Найчастіше аденома викликається зміною генів під час мітотичного поділу або в процесі вироблення паратгормону. Мутація зачіпає транспортні білки, що доставляють кальцій у тканини паращитовидних залоз. У результаті клітини (паратиреоциты) починають посилено ділитися, утворюється пухлиноподібне утворення, яке поступово збільшується в розмірах.
За медичною статистикою ця патологія в основному зустрічається у молодих жінок.
Симптоми прояву
Виділяють декілька клінічних форм аденоми:
- Кісткова. З’являються болі в кістках (оссалгии) і суглобах, остеопороз, спонтанні переломи, зменшується зростання, випадають зуби.
- Ниркова. Характеризується виникненням сечокам’яної хвороби. У важких випадках можливий розвиток гострої або хронічної ниркової недостатності.
- Змішана. Виникають поєднані кістково – ниркові ознаки.
- Латентна. При цій формі аденоми паращитовидної залози симптомыполностью відсутні. Діагностувати її можна поставити тільки після визначення підвищеного кальцію, фосфору та паратгормону в крові.
- Серцево – судинна. Характерно поява артеріальної гіпертензії, відкладення солей кальцію на серцевих клапанах і виникнення вад серця.
- Шлунково – кишкова. Хронічна гіперкальціємія викликає кальциноз внутрішніх органів, стимулює вироблення соляної кислоти клітинами шлунка, сприяє утворенню каменів у жовчному міхурі. Розвивається калькульозний холецистит, панкреатит, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки або шлунка.
Біль у кістках – можливий симптом кісткової аденоми паращитовидної залози
Першими ознаками аденоми зазвичай бувають підвищена стомлюваність, слабкість, часте серцебиття, сонливість, м’язові болі. Також для кожної з клінічних форм цього захворювання характерні загальні симптоми: зниження апетиту, запори, дратівливість, нервозність, депресія, зниження уваги та погіршення пам’яті.
Іноді у хворих розвивається гіперкальціємічний криз (при підвищенні кальцію в сироватці крові вище 3,49 ммоль/л). Він характеризується підвищенням тиску, частим сечовипусканням, загальмованістю, сплутаністю свідомості або виникненням галюцинацій. З’являється рясна блювота, порушення ритму серця, можливий розвиток гострої серцевої недостатності з набряком легенів. При відсутності невідкладної допомоги може наступити летальний результат.
Діагностика
Диагностикааденомы паращитовидних залоз включає в себе лабораторні та інструментальні методи.
До лабораторним дослідженням ставляться:
- Загальноклінічний аналіз крові. У ньому зазвичай виявляється перерозподільна анемія, можливе незначне збільшення кількості лейкоцитів і прискорене ШОЕ.
- Аналіз сечі. Визначається надлишок солей, оксалатів. При супутньому пієлонефриті і сечокам’яної хвороби можуть з’являтися еритроцити, лейкоцити, бактерії.
- Біохімія. У цьому аналізі виявляється підвищення загального білка, сечовини та креатиніну (при патології нирок), збільшення білірубіну, АСТ і АЛТ (при ураженні гепатобіліарної системи).
- Кальцій і фосфор. При аденомі вміст кальцію підвищується, рівень фосфору знижується.
- Паратиреоидный гормон. При хвороби збільшується в кілька разів.
В якості інструментальних методів застосовують:
- УЗД, КТ або МРТ щитовидної і прищитовидних залоз.
- Сцинтиграфія. Вважається однією з найбільш ефективних діагностичних методик. Пацієнту у вену вводять спеціальне радіоактивне речовина, яка активно поглинається тканинами паращитовидних залоз. Потім область шиї сканують у спеціальній гамма – камері. На сцинтиграммі визначається значне скупчення цієї речовини в місці наявної пухлини.
- Біопсія. Проводять для уточнення характеру освіти (доброякісні або злоякісні). Злоякісне переродження зустрічається тільки у 3% хворих.
- Денситометрія. З її допомогою можна виявити вогнища руйнування кісткової тканини та визначити щільність кісток.
- Фіброгастродуоденоскопія, УЗД внутрішніх органів.
МРТ – метод діагностики аденоми паращитовидної залози
Диференціальна діагностика аденоми проводиться в першу чергу зі злоякісними утвореннями. Для цього, крім біопсії, виконується дослідження поряд розташованих лімфатичних вузлів, визначення рівня онкомаркерів в крові.
Способи лікування
Основним методом терапії є оперативне видалення аденоми паращитовидної залози. При підготовці до операції обов’язково проводять консервативний (медикаментозний курс лікування. Він спрямований на нормалізацію кальцієво – фосфорного обміну.
Також призначається дієта з низьким вмістом кальцію. Забороняються молочні продукти, сир, капуста, алкоголь, бобові, консерви рибні та морепродукти. Рекомендується вживання великої кількості овочів, фруктів і грибів.
Консервативне
Медикаментозне лікування включає застосування наступних лікарських засобів:
- Бісфосфонати: золедроновая кислота, акласта, фосамакс. Ці ліки відновлюють втрату кісткової маси.
- Інфузійна терапія: фізіологічний розчин або глюкоза. Застосовуються для зняття інтоксикації та нормалізації загального стану хворого.
- Сечогінні засоби, крім тіазидних. До них відносяться фуросемід, лазикс, індапамід.
Преднізолон – препарат для консервативного лікування аденоми паращитовидної залози
При розвитку гіперкальціємічної кризи застосовують глюкокортикостероїди (преднізолон, дексаметазон), гіпотензивні засоби (енап, дибазол), серцеві глікозиди (строфантин, дигоксин) і введення лужних розчинів.
Оперативне
Для нормалізації кальцію, фосфору та паратгормону в крові проводять хірургічне лікування – операцію з видалення аденоми паращитовидної залози(паратиреоидэктомию). Вона буває декількох видів:
- З двосторонньою ревізією шиї. В даний час такий варіант застосовується рідко, тому що постійно удосконалюються способи обстеження. Сучасні методи дозволяють досить точно визначити місце розташування аденоми. При цій операції хірург робить розріз з двох сторін шиї і оглядає всі чотири паращитовидні залози.
- З односторонньою ревізією шиї. Цей метод має меншу травматичність, ніж попередній. Лікар оглядає дві паращитовидні залози тільки з одного ураженої сторони.
- Селективна паратиреоидэктомия. При такому способі розріз проводиться на передній поверхні шиї безпосередньо над патологічним утворенням, видаляється тільки пошкоджена заліза з пухлиною.
Видалення аденоми паращитовидної железыможет проводитися відкритим доступом до околощитовидным залоз, минидоступом та ендоскопічним способом. Вибір виду оперативного втручання залежить від розмірів і розташування пухлини.
Залежно від обсягу операції, виділяють наступні варіанти хірургічного лікування:
- Гемипаратиреоидэктомия (видалення паращитовидних залоз тільки з одного боку). У цьому випадку ефективно знижується рівень паратгормону та кальцію в крові. Однак дуже часто після неї виникають рецидиви захворювання.
- Тотальна паратиреоидэктомия з трансплантацією тканин паращитовидної залози. При цій операції повністю видаляють паращитовидні залози з наступною імплантація залозистої тканини. Перевагою такого способу є відсутність ризику ушкодження зворотних нервів і мінімізація розвитку рецидивів.
- Субтотальна. Видаляють гіпертрофовану тканина (аденому) і залишають невелику ділянку непошкодженій залози.
Хірургічне лікування є ефективним і безпечним методом, який покращує стан пацієнта, нормалізує показники мінерального обміну і відновлює щільність кісток.
Народні способи
Народні методи лікування можна застосовувати в передопераційний період спільно з медикаментозною терапією. Це дозволяє поліпшити стан кісткової і м’язової тканини, нормалізувати стан нервової системи.
Основні рецепти, які застосовують при аденомі паращитовидних залоз:
- Взяти 50 р. вівса, залити 1 л. холодної води. Закип’ятити, потім зменшити вогонь до мінімуму і варити протягом 2 годин. Після приготування остудити, процідити через дрібне ситечко. Весь цей розчин потрібно випивати протягом дня. Курс лікування триває 10 днів.
- 200 р. натурального оливкового масла, лимонного соку і меду ретельно змішують, приймають всередину по 1 чайній ложці 3 рази в день.
- Змішати в рівних пропорціях сухе листя чорної смородини, ведмежі вушка і березовий лист. Добре подрібнити, перекласти в скляну ємність, залити горілкою або спиртом. Цю суміш потрібно наполягати 14 днів. Потім слід протирати область шиї над аденомою цією настоянкою двічі в день.
- Беруть по 250 г меду, волоських горіхів (бажано мелених), гречаного борошна. Добре перемішують, зберігають у скляному посуді в холодному місці. Необхідно з’їдати по 1 ч. л. ложки цієї суміші на день протягом 14 – 21 дня.
Також хороший ефект надає вживання відвару шипшини або будь-яких сечогінних зборів.
Прогноз
Після видалення паращитовидних залоз рівень кальцію, фосфору і паратиреоїдного гормону нормалізуються протягом 2-х днів. У деяких випадках можливо навіть розвиток гіпокальціємії, яка лікується внутрішньовенним введенням хлориду кальцію. Наявний у хворого на остеопороз вимагає застосування біфосфонатів протягом 6 місяців з подальшим виконанням контрольної денситометрії. Додатково призначають вітамін Д, лікувальну фізкультуру, плавання.
При пізньому проведенні операції можливі патологічні спонтанні переломи і розвиток ниркової дисфункції. У цьому випадку післяопераційне лікування тривале і спрямоване на нормалізацію цих станів.
При ранньому виявленні і видалення аденоми паращитовидної залози прогноз жизниблагоприятный, працездатність повністю відновлюється. Таким пацієнтам необхідно періодично контролювати показники електролітів та паратгормону в крові.
Заходи профілактики
Якщо причиною аденоми паращитовидної залози є генна мутація, то профілактувати розвиток такої патології неможливо.
В інших випадках необхідно:
- Повноцінне та раціональне харчування.
- Вітамінотерапія, достатня інсоляція.
- Обмеження психоемоційних навантажень.
Заходи профілактики аденоми паращитовидної залози входить раціональне харчування
При спадкової схильності необхідно кожні півроку проходити обстеження паращитовидних залоз: ультразвукове дослідження, визначення кальцію паратиреоїдного гормону, фосфору в крові.
У запущених випадках прогресуючий гіперпаратиреоз на тлі аденоми може призвести до тяжких ускладнень: переломів кісток, розвитку ниркової недостатності, хвороб серця. При виявленні цього захворювання на ранніх стадіях оперативне втручання мінімізує ризик ускладнень і повністю відновлює працездатність пацієнта.
