Кишковий дисбіоз або дисбактеріоз вважається поширеною патологій серед сучасного населення. Здебільшого він виникає на фоні порушення кількісного, якісного складу кишкової мікрофлори. Подібні порушення мікробіоценозу провокуються різними збоями в організмі. Кишковий дисбактеріоз згідно МКБ-10 має код К92.8.0. Дана патологія вважається симптомом, що супроводжує багатьох патологій шлунково-кишкового тракту. Тому дисбактеріоз вважається вторинним захворюванням.
Згідно з відомостями РАН, близько дев’яноста відсотків сучасного населення щодня стикається з клінічною картиною кишкового дисбактеріозу. Важливо знати, які прояви має дана патологія, і як правильно її лікувати. Також важливо ознайомитися з заходами профілактики дисбіозу кишечника у відповідності з Міжнародною Класифікацією хвороб десятого скликання.
Зміст
- 1 Етіологія дисбактеріозу
- 1.1 Формування гуморальної імунної системи
- 1.2 Підтримка гомеостазу
- 2 Етіологія і патогенез захворювання
- 3 Специфіка лікування
Етіологія дисбактеріозу
Дисбактеріоз за МКБ 10 є якісним, кількісним зміною мікрофлори, яка переважає у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту. Дисбіоз не вважають самостійною хворобою, так як згідно з міжнародною класифікацією, це сукупність порушень, симптомів різних патологій ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Цей стан небезпечний і вимагає екстрену медичну допомогу. Це обумовлено тим, що кишкова мікрофлора відіграє важливу роль в організмі, так як виконує ряд важливих і відповідальних функцій.
Властивості мікрофлори кишечника:
Формування гуморальної імунної системи
Кишкова мікрофлора є унікальною системою. Бактерії в ній утворюють кисле середовище, щоб запобігти розмноження і розвиток хвороботворних мікроорганізмів, очищають організм від токсинів алкоголю, різних металів. Якщо відбувається збій, і з’являється дисбактеріоз, то можуть розвинутися різні патології.
Підтримка гомеостазу
Бифиобактерии і лактобактерії гарантують певну температуру тіла, артеріальний тиск та інші важливі показники. Якщо виявляється дисбактеріоз, то істотно погіршується самопочуття, знижується фізична активність.
До завдань біфідобактерій і лактобактерій можна віднести наступні:
- Продукування вітамінів і фактор згортання крові. Тому при розвитку дисбактеріозу часто виявляються різні синці, синці, шкірний покрив стає сприйнятливою до всіляких подразників.
- Нормалізація процесів метаболізму. Біфідобактерії і лактобактерії визначають якість перетравлення вуглеводів, жирів, білків.
Приступити до лікування можна тільки в тому випадку, якщо виявити справжні причини дисбактеріозу.
Етіологія і патогенез захворювання
Причинами дисбалансу в кишковій мікрофлорі можна вважати деякі фактори, одним з яких вважається частий і регулярний стрес. Справа в тому, що нервові закінчення подають неправильний сигнал у волокна, які розташовані в області кишечника. На тлі цієї обставини трапляється застій калу, відбувається загибель лактобактерій, що провокує активне розвиток кишкової палички і різних збудників.
Сприяти розвитку дисбактеріозу можуть глистні інвазії. З цієї причини лікування багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту супроводжується прийомом медикаментів, народних засобів від гельмінтів.
Особливе значення має і неправильне харчування. Якщо вживати багато вуглеводів, жирів, то зростає ризик прояву хвороботворної мікрофлори, паличок і дріжджів. У деяких випадках дисбактеріоз розвивається на тлі тривалої терапії антибіотиками.
Розвиток дисбактеріозу може бути наслідком застосування стероїдних протизапальних засобів, контрацептивів гормонального типу. Заборонено прописувати такі ліки самостійно, вибирати дозування, продовжувати терапію. Кишковий дисбіоз виникає на тлі ослабленої імунної системи. Після радіо – або хіміотерапії, після тривалої хронічної хвороби може змішатися баланс мікрофлори. Збої спостерігаються не тільки в шлунково-кишковому тракті, але і в репродуктивній системі. В даному випадку для лікування знадобляться пробіотики, пребіотики.
Категорично забороняється палити і зловживати алкогольними напоями. Етиловий спирт, нікотин здійснюють сильне зневоднення на поверхні кишкового ендотелію. Тому спостерігається загибель бактерій, чого розмножуються бактеріальні, шкідливі мікроорганізми.
Дисбаланс у кишкової мікрофлори може супроводжуватися певними проявами, які важко не помітити. Ознаки кишкового дисбіозу:
- наявність неприємного запаху з ротової порожнини;
- відрижка;
- розлад стільця, а саме запор або пронос;
- больові тупі відчуття в животі, які є наслідком ураження нервових волокон ендотелію. Дану біль можна усунути з допомогою спазмолітичних препаратів;
- алергія на шкірному покриві;
- якщо поразка занадто серйозне, то може простежуватися кров в калі;
- метеоризм, є наслідком бродіння, гниття харчових продуктів.
Специфіка лікування
Щоб відновити кількісний, якісний склад мікрофлори кишечника, знадобиться спеціальна дієта, а також прийом деяких медикаментозних препаратів.
Основні медикаменти для лікування дисбактеріозу:
- бактеріофаги;
- антибіотики;
- пребіотики і пробіотики.
Пробіотики являють собою медикаментозні препарати або харчові добавки, в складі яких є лакто – і біфідобактерії. Пребіотики — це особливі з’єднання, які не здатні абсорбуватися і перетравлюватися, але гарантують розвиток здорової мікрофлори.
Дисбактеріоз не є самостійною патологією. Даний вторинний симптом потребує грамотної діагностиці та лікуванні.
