Больові відчуття, незалежно від першопричини їх виникнення, доставляють масу клопоту, особливо якщо переходять у хронічну форму.
У разі концентрації дискомфорту і болю в потилично-тім’яній зоні джерелом найчастіше є невралгія потиличного нерва – поразки (травмування, здавлювання) одного або декількох нервових закінчень. Дане захворювання нервової системи провокується рядом факторів і проявляється різноманітною симптоматикою.
Невралгія потиличного нерва, форми і особливості протікання хвороби
Невралгія потиличного нерва – це фрагментарний або тотальне ураження відростків потиличного нерва, яка може торкнутися як великого, так і малого спінальних нервів (знаходяться в зоні 2-го і 3-го шийного хребця).
Запалення потиличного нерва викликає циклічні болю, здатні згубно позначитися на якості життя, якщо оперативно не прийняти заходи по їх усуненню.
В організмі людини є великий і малий потиличний нерв.
Вони відповідають за чутливість шкірних покривів:
- великий – потиличної та тім’яної частини області;
- малий – за вухами.
До сприйнятливості м’язової тканини дані нерви непричетні. Утиск одного або кількох відростків призводить до ослаблення частоти імпульсів, що передаються від головного мозку до тканин шийного відділу. В результаті розвивається неврит потиличного нерва, що відрізняється специфічними проявами.
У разі пошкодження великого потиличного нерва почуття дискомфорту, яке супроводжується раптовими і різкими спалахами болю, концентрується в потилиці.
Якщо ж негативному впливу піддається малий потиличний нерв, то болі фіксуються біля місця, іменованого точкою Керера.
Дане захворювання відноситься до патологій нервової системи (VI клас). Класифікація за кодами здійснюється в залежності від першопричини (G-53 та ін).
Розрізняють наступні форми прояву невралгії:
Причини виникнення невралгії
Спровокувати невралгію можуть:
- захворювання хребта, що виникли із-за механічного впливу і защемлення нервових закінчень;
- остеохондроз або остеоартрит;
- надмірні фізичні навантаження;
- інфекційні захворювання, що порушують нормальне функціонування нервових тканин;
- новоутворення та гематоми різної природи, локалізовані в шийних хребцях (рідше в головному мозку);
- збої в роботі імунної системи та патології сполучної тканини;
- переохолодження потиличного нерва;
- регулярне перенапруження м’язів плеча і шиї, що викликає спазми і приводить до невралгії хронічного характеру;
- цукровий діабет (незалежно від типу);
- велика кількість сильних стресів і перевтоми;
- запальні процеси в судинах;
- отруєння організму отрутами або алкоголем;
- подагра та ін
Причини невралгії у молодих і літніх пацієнтів можуть відрізнятися.
Наприклад, цукровий діабет у 60-річної людини може викликати невралгію, тоді як у більш молодих людей наявність даного захворювання на стан нервових закінчень, швидше за все, не позначиться.
Результативність терапії і відновлення функціонування пошкоджених нервових закінчень безпосередньо залежать від того, наскільки швидко знайдений джерело невралгії.
Симптоматика та перебіг хвороби
Симптоми невралгії потиличного нерва можуть змінюватись в залежності від форми захворювання. Головною ознакою запального процесу в нервових відростках є больові відчуття:
- у потиличній зоні – найчастіше пульсуючі, але нерідко також можуть бути стріляють;
- іноді нагадують мігрень;
- в основному відчуваються з одного боку голови, набагато рідше з обох;
- посилюються при рухах шиєю і легких дотиках до ділянки шкіри в місці ураження;
- іноді виникають в очах і над ними під впливом яскравого світла;
- виникають під час кашлю або звичайного чхання;
- з’являються навіть у вухах або нижньої щелепи.
Як різкі, так і плавні рухи головою, незалежно від напрямку, впливають на інтенсивність больових відчуттів, які можуть тривати від секунди до декількох хвилин. У деяких випадках може відбуватися більше 100 нападів різної тривалості за 24 години.
Паралельно з головними болями можуть з’явитися:
- озноб, що супроводжується характерним відчуттям «повзання мурашок» на шкірі;
- блідість, а іноді і легка синюшність шкірних покривів;
- оніміння верхніх кінцівок (нижніх це практично не стосується);
- зниження або повна втрата чутливості шкірних покривів потилиці;
- інші ознаки вегетативних порушень.
Невралгія малого потиличного нерва може супроводжуватися:
- загостреною чутливістю на ураженій ділянці;
- нудотою і блювотою (зустрічається досить рідко);
- посиленням почуття дискомфорту під час промацування ураженої зони;
сльозотечею.
Так як багато симптоми запалення потиличного нерва аналогічні ознаками мігрені, то звернення до профільного спеціаліста (невролога) необхідно в будь-якому випадку, адже саме від професіоналізму лікаря залежить швидкість визначення точного діагнозу з подальшим складанням плану лікування.
Методи діагностики
Для постановки діагнозу і призначення лікування найважливіше значення має комплексна діагностика.
Самим доступним і найбільш результативним способом самодіагностики невралгії є натискання на певні точки, що супроводжується раптовими спалахами болю:
- для великого нерва – між соскоподібного відгалуженням і потиличним бугром;
- для малого нерва – на точку Керера в задній частині шиї.
Первинне обстеження включає збір анамнезу пацієнта і огляд ураженої ділянки. Тільки після цього можуть бути призначені:
Крім вищезгаданих методів, невід’ємними елементом діагностики є обстеження за участю невролога та/або ортопеда.
Після їх укладення може бути призначено додаткове обстеження необхідне для уточнення діагнозу та вибору тактики лікування для конкретної людини, так як загальні рекомендації підходять далеко не всім.
Лікування: основні методики і способи їх застосування
Лікування невралгії потиличного нерва є найбільш ефективним при своєчасному зверненні до лікаря. Чим раніше будуть проведені необхідні дослідження, тим вище ймовірність, що вдасться обмежитися призначенням певних препаратів і обійтися без хірургічного втручання.
Заходи з лікування невралгії потиличного нерва включають наступні методи:
Консервативні – їх основною метою є ліквідація больового синдрому і запалення, що виникло через защемлення:
- обмеження фізичних навантажень (більше лежати, менше ходити і ін);
- лікувальний масаж (професійний або самомасаж) – допомагає зняти спазм і поліпшити кровотік по судинах пошкодженої ділянки;
- ультразвук, витягування хребта і інші різновиди фізіотерапевтичних маніпуляцій;
- лікувальна фізкультура сприяє зміцненню тканин м’язів шиї і спини, завдяки чому усуваються судоми в м’язах;
- голковколювання – для нормалізації обміну речовин і кровообігу;
- мануальна терапія.
Медикаментозні – лікування основної причини захворювання і усунення симптомів за допомогою фармацевтичних препаратів:
- протисудомних;
- седативних;
- нестероїдних – блокують запальний процес;
- міорелаксантів – нейтралізуючих перенапруження м’язової тканини;
- стероїдних протизапальних;
- антиконвульсантів та антидепресантів;
- інших лікарських засобів, якщо джерелом запалення стають патологічні процеси в організмі;
Хірургічні – застосовуються в останню чергу, якщо запалення потиличного нерва має хронічний характер і не усувається ні одним з консервативних або медикаментозних засобів.
До таких варіантів відносяться:
- мікроваскулярна декомпресія – деактивація чиї нервів з паралельним зниженням їх сприйнятливості;
- нейростімуляціі – блокування больового синдрому забезпечується імплантацією спеціального датчика, здатного передавати специфічні електричні імпульси.
Важливо знати! Блокада потиличного нерва передбачає призначення стероїдних протизапальних препаратів, які вводяться під шкіру на ураженій ділянці. Вид препарату призначає лікар залежно від того, в якій формі протікає потилична невралгія і результатів аналізів. Даний метод є високоефективним, перші ознаки полегшення невралгії спостерігаються вже через кілька хвилин після введення ліків, подальші напади стають не такими інтенсивними і тривалими. Використовувати дану методику на постійній основі не рекомендується, так як це може привести до негативних наслідків для здоров’я.
Народна медицина
До методів нетрадиційної медицини, з допомогою яких можна усунути симптоми і іноді вилікувати неврит потиличного нерва, відносяться:
- компреси (на основі цибулі, картоплі, хрону та інших інгредієнтів);
- трав’яні ванни (перцева м’ята, чебрець, ялинове масло та ін);
- вушні краплі (робляться самостійно з бурякового соку);
- настої трав (чаї із звіробою, прострілу розкритого).
Самостійно зменшити неприємні відчуття можна за допомогою самомасажу, який повинен виконуватися акуратними рухами пальців на ураженій ділянці (кругові, граблеобразные, зигзагоподібні).
Існує кілька рецептів народних засобів, що відрізняються складовими та тривалістю курсу прийому.
Користуючись нетрадиційними методами, не варто забувати, що вони можуть показати високу ефективність тільки в разі грамотного комбінування з традиційними методиками.
Наслідки перенесеного захворювання
Наслідками несвоєчасного лікування невралгії можуть стати ускладнення у вигляді:
- поширення запального процесу на інші органи;
- безперервної потиличної головного болю незворотних патологічних змін нервових закінчень (невропатія);
- різкого падіння зору (іноді до повної сліпоти);
- кривошиї, яка може призвести до інвалідності;
- розладів психіки, що розвилися на тлі безперервних больових відчуттів.
Боротися з наслідками набагато складніше, ніж з причиною виникнення хвороби, адже досить часто ці процеси незворотними і не можуть бути скориговані або повністю усунені. Нейрохірургічні операції та тривалий період реабілітації – іноді єдина можливість відновитися і повернутися до звичного способу життя.
Профілактика виникнення захворювання
Засобами профілактики невралгії, дають найбільший ефект, є:
- постійні фізичні навантаження;
- захист шиї від протягів, низьких температур;
- систематичні розминки і гімнастичні вправи при малорухливому способі життя;
- регулярний прийом вітамінних комплексів.
Вони не гарантують, що вдасться уникнути такої неприємної хвороби, але спробувати варто, адже перераховані вище способи не тільки нешкідливі, а, навпаки, зміцнюють організм.
Докладну інформацію про те, як лікувати невралгії потиличного нерва, може надати тільки профільний фахівець після комплексного обстеження. Самолікуванням невралгії краще не займатися, адже це може не полегшити перебіг хвороби, а значно загострити ситуацію.