Для успішного функціонування будь-якої тканини необхідний постійний і безперебійний доступ до всіх поживним компонентів і кисню, які приносить артеріальна кров. Якщо виникають труднощі з кровообігом, кожна клітина з часом починає відчувати кисневе голодування і дефіцит необхідних для життя сполук.
Біохімічні процеси не можуть здійснюватися повноцінно, тканина поступово перестає виконувати функції і навіть відмирає. З такими патологічними явищами пов’язана маловідома людям, але поширена хвороба головного мозку, якій присвячена дана стаття. Отже, дисциркуляторна енцефалопатія 1 ступеня та її подальший розвиток: що потрібно знати про такому недугу?
Опис патології
Деякі люди знають, що таке дисциркуляторна енцефалопатія, але зустрічальність її дуже висока – ця хвороба лідирує серед розладів неврологічного профілю, пов’язаних із судинними змінами. Виходячи з даних медичної статистики, захворювання все частіше зустрічається в більш молодому віці у порівнянні з попередніми десятиліттями.
Дисциркуляторна енцефалопатія призводить до важких наслідків для психіки і працездатності людини, з-за чого навіть може розвинутися інвалідність. Ця патологія відноситься до цереброваскулярным хвороб (ЦВХ), так як вона обумовлена процесами кисневого голодування через порушення судинного русла. В результаті таких змін відбувається хронічне пригнічення нервової тканини.
Часто такою недугою хворіють люди у період 35-55 років, що займаються розумовою діяльністю. Це пов’язано з поєднанням підвищеної інтелектуальної навантаження на мозок з одночасним недоліком фізичного навантаження.
З віком ризик розвитку патологічних змін зростає в кілька разів. Схильність до захворювання збільшується при наявності хронічних хвороб і шкідливих звичок.
Можливі причини
Нерідко причиною розвитку даного захворювання стають одночасно кілька чинників.
У цьому випадку хвороба визначається як енцефалопатія змішаного генезу.
Особливо це характерно для літнього віку, коли з’являються хронічні захворювання і акумулюється вплив різних негативних факторів.
Якщо ж розглядати можливі причини окремо, це можуть бути:
Також хвороба буває викликана вегетосудинною дистонією, отруєннями організму і ожирінням.
Класифікація
За походженням захворювання класифікація ДЕП включає такі різновиди:
Особливості перебігу хвороби обумовлюють іншу класифікацію патології:
Симптоматика
Ознаки дисциркуляторної енцефалопатії добре всім знайомі, але люди, які не знають про цю хворобу, не можуть розпізнати в них реальну загрозу здоров’ю. Вся справа в тому, що патологічні процеси починають поступово викликати зміни в характері людини, зниження його розумових можливостей. Оточуючим стає так складно спілкуватися з хворим, що іноді це приводить до розриву відносин.
Наприклад, діти можуть відмовитися від турботи про батька, який страждає таким захворюванням. Це справжня трагедія, і головна причина її полягає в тому, що люди не розуміють суті того, що відбувається, адже сам пацієнт не винен у таких змінах психіки.
Він просто сприймає світ і події по-своєму і не готовий усвідомити, що справа може бути інакше, ніж він собі це уявляє.
Весь набір симптомів можна розбити на 3 групи:
Стадії розвитку
Розвиток розладу протікає з поступовою зміною 3-х стадій:
Можна виділити комплекси симптоматичних проявів для кожного етапу розвитку недуги.
Перша ступінь
Для початкової стадії більш характерні порушення емоційного стану пацієнта. Вони проявляються в різких перепадах настрою, необґрунтованих депресіях, сильної заклопотаності іншими захворюваннями. Апатія, втома, агресивність або пригніченість проявляються навіть тоді, коли в житті людини немає вагомих причин для цього.
Стає складніше зосередитися на діяльності, запам’ятати інформацію, отриману в недавньому часі (хоча події давніх років зберігаються в пам’яті добре). Людина відчуває труднощі з плануванням справ та їх своєчасним виконанням. Серед рухових змін можливі запаморочення, невпевнена хода і нудота при ходьбі.
Друга ступінь
Дисциркуляторна енцефалопатія 2 ступеня симптоми має більш виражені і важкі. Сам того не усвідомлюючи, людина стає все більш розгубленим. Рівень інтелекту знижується, якість пам’яті та уваги поступово погіршуються. Такі зміни призводять до того, що пацієнт нерідко кидає роботу і навіть звичні захоплення.
Свій вільний час хворий може проводити, абсолютно нічого не роблячи. Початок ДЕП 2 ступеня буває важко визначити у часі, так як етапи плавно і малопомітно змінюють один одного.
З’являються і небезпечні явища, наприклад, втрата орієнтації у просторі або часі. Внаслідок цього людина може відправитися куди-небудь, а опинившись там, не згадати, навіщо він туди добирався.
З такими порушеннями пов’язані часті пошуки хворих людей родичами. Якщо оточуючі знають, що людина хвора ДЕП 2 ступеня, слід бути готовими до подібних подій.
Емоції стають менш вираженими, хворий менше спілкується з близькими. Ще більше порушуються рухові функції при ДЕП 2 ступеня: характерно човгання при ходьбі, рух стає повільним і погано піддається контролю (складно зробити перші кроки, а потім – зупинитися). Проявляється вестибулярно-атактичний синдром.
Третя (важка) ступінь
Важка ДЕП розвивається при запущених патологічних явищах в судинах головного мозку. Прогресує деменція, яка практично повністю позбавляє хворого можливості мислити або навіть рухатися. Якщо людина виконує дії, то вони не є цілеспрямованими. Мова складно розібрати, а іноді вона стає зовсім невиразною, тому сварки з близькими на ґрунті розбіжностей і нерозуміння вже практично неможливі.
Зустрічаються випадки появи орального автоматизму, судом. Функції внутрішніх органів пригнічені, можливі паралічі. Оточуючі повинні забезпечити безпеку пацієнта, адже при спробах руху він може сильно травмуватися. Втрачається здатність задовольняти будь-які фізіологічні потреби (прийом їжі і води, усвідомлене відвідування туалету).
Діагностика
Діагноз ДЕП може встановити тільки лікар-невролог. На підставі тих симптомів, які виявляються на 1 стадії, людині без медичної освіти дуже складно зробити правильні висновки. Якщо з’являються найдрібніші підозри, слід запропонувати хворому відвідати лікаря. Простіше передбачити діагноз “дисциркуляторна енцефалопатія 2 ступеня”, так як на другому етапі прогресуючий недуга вже дає про себе знати більш помітними проявами. Ще більше ймовірність виявлення такої недуги у хворих атеросклерозом або іншими судинними патологіями.
Визначення діагнозу включає в себе кілька обстежень. По-перше, доктор спілкується з пацієнтом, просить його виконати дії, за якими можна судити про його розсудливості і здатності до мислення. Крім невролога, доведеться відвідати окуліста, кардіолога, ендокринолога. Необхідно і проведення таких діагностичних досліджень:
Лікування
При діагнозі “дисциркуляторна енцефалопатія” лікування зачіпає не тільки сферу фізичного здоров’я, але і психічного, а також проблему взаємовідносин між хворим і його близькими людьми. Тому воно пов’язане з багатьма труднощами, які залежать не лише від фізіологічних особливостей організму пацієнта, але і від здатності родичів організувати оптимальні умови для реабілітації.
Як і при інших хворобах, що розвиваються непомітно на перших етапах, найчастіше діагностичні та лікувальні заходи проводяться вже при ДЕП 2 ступеня. Це негативно позначається на прогнозі, так як встигають проявитися багато негативні явища, що руйнують судини головного мозку.
Якщо діагностувати хворобу на початкових стадіях, можна обмежитися лише корекцією життєвого укладу і збільшенням фізичної активності, тоді як з часом вже доводиться звертатися до медикаментозної терапії.
І, тим не менш, медицина пропонує різні підходи, які дозволяють проводити ефективне лікування дисциркуляторної енцефалопатії 2 ступеня. Якщо терапія організована правильно, а родичі з розумінням і співчуттям ставляться до людини, він може навіть відновити багато властивості мислення і повернутися до звичної діяльності.
Для лікування ДЕП 2 ступеня необхідно:
Подолання захворювання
Підвищити ефективність кровопостачання мозку можна за допомогою масажів, індивідуально розробленої лікувальної фізкультури, методів акупунктури, фізіотерапевтичних процедур (УВЧ, гальванотерапия). Нормалізації кровообігу сприяють і кисневі ванни. Існують і народні методи покращення стану судинної системи, але вони повинні застосовуватися тільки з дозволу лікаря.
При подальшому прогресуванні недуги, його перехід в останню стадію неможливо повернути втрачені здібності і нормальне мислення. Тому медикаментозна терапія та інші методики застосовуються лише для усунення неприємних симптомів і полегшення життя пацієнта.
При розвитку даної патології дуже важливо вчасно зрозуміти, що це таке, визначити симптоми і лікування. Якщо швидко зреагувати на перші тривожні сигнали організму, можна ще довго прожити, не втрачаючи здатності до продуктивного мислення і можливості займатися своїми звичними справами.
Але це справедливо лише в тих ситуаціях, коли є оптимізм і бажання боротися за здоров’я.
Такий діагноз означає появу в житті багатьох труднощів, але варто розуміти, що вони переборні. І родичі повинні усвідомлювати, що ця недуга не є приводом для розриву відносин, навпаки – це своєрідне випробування, яке потрібно долати разом, з розумінням і любов’ю.
