Пілоростеноз являє собою важке ураження воротаря, а саме вихідного відділу шлунка. При такому ураженні харчової грудку не здатний пройти в дванадцятипалу кишку, в результаті чого відбувається стрімкий розвиток захворювання. Форма хвороби буває придбаної, вродженою. Поставити діагноз пілоростеноза можуть навіть у перші два тижні життя дитини. У хлопчиків патологія діагностується у два рази частіше, ніж у дівчаток. Протягом патології тривалий, важкий. Щоб лікування було ефективним, необхідно своєчасно його почати.
Зміст
- 1 Етіологія захворювання
- 2 Особливості клінічної картини пілоростеноза
- 3 Методи діагностики пілоростеноза
- 4 Специфіка терапевтичного курсу при пілоростенозі
Етіологія захворювання
Вроджений пілоростеноз у грудних дітей є поширеним небезпечним явищем. Дана патологія у дітей протікає набагато швидше, яскравіше, ніж у дорослих. Щоб уникнути ускладнень, слід негайно звертатися за медичною допомогою. Розвиток вродженої форми пілоростеноза обумовлено несприятливими чинниками, які існували при вагітності:
- проблеми виношування;
- гострий токсикоз;
- застосування деяких медикаментозних препаратів;
- неправильне функціонування ендокринної системи у вагітної жінки;
- спадковий фактор;
- вірусні патології, особливо на ранньому терміні вагітності.
Перераховані фактори провокують покриття дитячого шлунка і м’язів щільною, нееластичною і нерозтяжній сполучною тканиною. У результаті шлунок не здатний вміщати в себе певну кількість їжі. Відбувається звуження вихідного отвору з шлунка, яке веде в дванадцятипалу кишку. Даний отвір набуває мікроскопічні розміри, внаслідок чого через нього не може пройти їжа. Комплекс цих патологічних явищ призводить до того, що проявляється яскрава клінічна картина.
Особливості клінічної картини пілоростеноза
Виявити пілоростеноз дуже легко завдяки його яскраво вираженою симптоматикою. Перші ознаки проявляються, як правило, через дві-три тижні після народження. Основна небезпека пілоростеноза у малюків полягає в тому, що клінічна картина зростає стрімкими темпами.
Основні симптоми пілоростеноза:
- інтенсивна багаторазова блювота, яка має вигляд метрового фонтану. Блювотні маси не мають жовчних домішок. З кожним разом блювота стає все сильніше;
- наявність кислого запаху від блювотних мас;
- різка стрімка втрата ваги;
- западіння джерельця, зневоднення організму;
- скорочення кількості сечі. Вона стає концентрованою, набуває різкий запах і яскравий відтінок;
- запор і сухий стілець;
- неспокійне, примхливе стан дитини;
- сухість шкірного покриву;
- коматоз.
При даній патології може знадобитися оперативне втручання. Відсутність лікування може призвести до летального результату.
Методи діагностики пілоростеноза
Діагностика даного захворювання у дітей проводиться в умовах стаціонару. Вона здійснюється на підставі комбінованих методів. Для цього проводиться обов’язковий опитування батьків, які виявили підозрілу клінічну картину у дитини. Завдяки професійному огляду виявляється симптоматика і ряд змін. За допомогою пальпації лікар встановлює ознаки дитячого пілоростеноза. Живіт набуває форму пісочного годинника, так як зона шлунка западає. В області лівого підребер’я проявляються перистальтичні хвилі, що мають розмір яйця. Подібні хвилі здатні рухатися в різні сторони по всьому животу. У правій частині біля пупка прощупується пухлина, розташована в області воротаря.
У деяких випадках призначається ультразвукове дослідження. Спростувати або підтвердити дані, отримані при первинному огляді, допомагає контрастна рентгенографія. В обов’язковому порядку беруть кров на аналіз, який здатний виявити високий рівень гемоглобіну, так як спостерігається згущення крові, сповільнення ШОЕ з-за частої блювоти.
Професійна і своєчасна діагностика відіграє важливу роль у подальшому лікуванні. Клінічна картина, наявна при пілоростенозі, схожа з симптоматикою пилороспазма. Розмежувати дві різні хвороби допомагають грамотні діагностичні заходи.
Специфіка терапевтичного курсу при пілоростенозі
При виявленні даного нездужання лікуванням хворого займаються хірурги. Незважаючи на терміновість операції, є ряд важливих і обов’язкових етапів, якими не можна нехтувати. В першу чергу, це підготовка дитини до майбутньої операції. Протягом декількох днів виконуються процедури щодо введення внутрішньовенного розчину глюкози, електролітів. Це робиться для того, щоб нормалізувати зневоднений організм.
Наступний етап – проведення самої операції. Вона передбачає розтин звуженого воротаря, а також корекцію вихідного отвору, щоб отримати нормальний розмір. Основна мета операції – зберегти шлунок. Що стосується реабілітаційного періоду, то він передбачає годування дитини невеликими порціями. Згодом дозування їжі збільшується до звичних обсягів.
Якщо вчасно надати допомогу і провести операцію, то можна уникнути серйозних ускладнень і летального результату. В іншому випадку блювання здатна спровокувати аспіраційну пневмонію, асфіксію. Може розвинутися сепсис, дистрофія, остеомієліт.
