Діагноз хронічного гастродуоденіту ставиться у вісімдесяти відсотках усіх випадків, що стосуються патологій шлунково-кишкового тракту. Розвиток хвороби відбувається на тлі існуючих збоїв і неполадок у стані слизової оболонки травного тракту. Формування симптоматики спостерігається внаслідок впливу патогенних факторів, а саме неправильне харчування, порушення роботи печінки і рівня кислотності шлункового соку, дисбалансу гормонального фону. В результаті відбувається атрофія слизової оболонки шлунка, кишечника.
Сукупність факторів провокує її інфільтрацію – утворення різноманітних ерозій, а також збій у здорової моториці кишечника. Самолікуванням займатися категорично заборонено, тому, виявивши ознаки гастродуоденіту, відразу зверніться до терапевта, гастроентеролога. Прогноз лікування напряму залежить від того, наскільки швидко ви звернетеся за допомогою медиків.
Зміст
- 1 Патогенез гастродуоденіту
- 2 Специфіка етіології гастродуоденіту
- 3 Особливості діагностики гастродуоденіту
- 4 Терапія патології
Патогенез гастродуоденіту
Загострення гастродуоденіту часто спостерігається при перебігу хронічної форми захворювання. З-за того, що людина харчується шкідливою їжею, недостатньо відпочиває, стикається зі стресовими ситуаціями, відбувається напад загострення хронічного гастродуоденіту. Це говорить про те, що в організмі починається запальний процес, який вразив слизову оболонку дванадцятипалої кишки і шлунка.
В залежності від розташування та рівня ураження слизової оболонки, періоду перебігу патології, різняться такі форми:
- атрофічний, поверхневий та ерозивний гастродуоденіт;
- ремісія або загострення хронічного гастродуоденіту;
- вторинний первинний;
- помірний, легкий і важкий.
Особливої уваги заслуговує ерозивний гастродуоденіт. Даний тип захворювання проявляється численними ерозіями, маленькими виразками, які покривають слизову оболонку дванадцятипалої кишки, шлунка. Ерозивний гастродуоденіт передує активному розвитку виразкової хвороби. Тому, виявивши симптоми патологічного процесу, важливо негайно звернутися до лікаря і почати терапію на ранньому етапі.
Хронічний гастродуоденіт в стадії загострення має конкретні клінічні симптоми. Даний ознаки схожі з проявами багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту. Щоб поставити достовірний діагноз, важливо звернутися до лікаря і пройти повну діагностику.
Базові симптоми гастродуоденіту:
- нудота і блювання;
- запаморочення;
- збій в моторної функції травного органу;
- нездужання і сильна слабкість;
- больовий синдром, що виникає в області живота.
Лікування гострого гастродуоденіту має бути своєчасним. В іншому випадку почнеться трансформація в хронічну стадію, лікування якої являє собою тривалий процес. Головна небезпека хронічної форми гастродуоденіту полягає в тому, що визначити її можна тільки в разі загострення. На цій стадії патологія має такі ж клінічні ознаки, як і гостра форма.
Симптоматика гастродуоденіту у моменти ремісії:
- постійні головні болі;
- наявність нальоту жовтого кольору мовою;
- втома, млявість, порушення сну;
- відчуття тяжкості в області шлунка;
- неприємний присмак у ротовій порожнині;
- пронос або запор;
- відрижка та печія;
- тупі болі в животі після чергової трапези.
Перерахована клінічна картина підходить ряду багатьох патологій травної системи, тому при їх прояві потрібно терміново відвідати лікаря, щоб встановити точний діагноз. Для лікування призначається відповідна дієтотерапія, медикаментозні препарати та народні засоби.
Специфіка етіології гастродуоденіту
Розвиток патології відбувається через таких провокуючих факторів: неправильне і нерегулярне харчування, генетична схильність, нервозність, стресові ситуації, наявність серйозних патологій, а також тривале лікування деякими медикаментозними препаратами. Провокатором гастродуоденіту може виступати бактерія Хелікобактер Пілорі. Якщо вона проникає в слизову оболонку дванадцятипалої кишки, шлунка, то починається її активне розмноження, що провокує утворення ерозій, виразок. У більшості випадків гастродуоденіт виступає в ролі ускладнення хронічного гастриту.
Якщо діагноз поставлений дитині, швидше за все, провокатором недуги виступає неправильне харчування. Зловживання барвниками, харчовими добавками і підсилювачами смаку, які входять до складу газованих напоїв, солодощів та іншої шкідливої продукції, згубно впливає на травний тракт.
Особливості діагностики гастродуоденіту
При підозрах на дану патологію лікар призначає ендоскопічне обстеження. Таким способом визначається наявність запальних вогнищ на слизовій оболонці шлунка, дванадцятипалої кишки. Якщо даний тип обстеження не надає достатньої інформації, проводиться ультразвукове дослідження, а також гістологія. Щоб вибрати відповідний лікувальний курс, необхідно визначити типологію гастродуоденіту. В цьому допомагає рН діагностика інфекції.
Пильної уваги заслуговує рН-метрія внутрішньошлункова, яка здатна виявити стан кислотності шлункового соку. Якщо кислотність низька, у хворого завжди присутнє бажання вжити кислу продукцію. У разі підвищеної кислотності після трапези може турбувати болісна печія.
Терапія патології
Гастродуоденіт являє собою сукупність різноманітних проблем ШКТ. У разі загострення призначається комплексне лікування. Патологія має гастритную природу і походження, тому важливо правильно харчуватися, дотримуватися дієти. Необхідно скласти раціональне меню при гастродуоденіті у стадії загострення. Дієта – головна складова терапії будь-якого захворювання шлунково-кишкового тракту.
Якщо підвищена кислотність шлунка, призначають антациди, які допомагають відновити кислотно-лужний баланс. Коли причиною нездужання виступає інфекція бактеріального характеру, терапія ведеться за допомогою антибактеріальних препаратів.
Оскільки гастродуоденіт може виникати на тлі неврозів, стресових ситуацій, слід нормалізувати психологічний фон хворого. У цьому можуть допомогти седативні препарати, повноцінний відпочинок. Терапія гастродуоденіту ведеться паралельно лікування захворювань підшлункової залози, нирок і печінки.
Особливої уваги заслуговує сувора дієтотерапія. Принцип лікувального харчування складається в тому, щоб харчуватися не рідше 5-6 разів на день невеликими порціями. Необхідно ретельно пережовувати їжу. Важливо, щоб продукція не була занадто холодною або гарячою. У періоди загострення вся їжа повинна бути кашкоподібної.
Що стосується дозволених і рекомендованих продуктів харчування під час дієти, вони зобов’язані бути багатими білком. В основному, це такі продукти, як яйця некруто, свіжі фрукти і овочі, пісне м’ясо, молочна продукція і різні каші. Не можна їсти всухом’ятку або на ходу. Важливою частиною щоденного раціону повинні стати бульйони, нежирні супи.
Гастродуоденіт тісно пов’язаний з гастритом. Часто він проявляється на тлі інших супутніх патологій травної системи. Не займайтеся самолікуванням, це може стати основною причиною ускладнень.
