Гастрит – це запалення, яке виникає на слизовій оболонці шлунка механічного, хімічного, термічного або бактеріального впливу. Наслідком цього захворювання вважається серйозне порушення в травному процесі. Гастрит має таку клінічну картину: відчуття тяжкості в шлунку після прийому їжі, нудота, печія, здуття живота, біль, відсутність апетиту, відрижка, швидка стомлюваність.
Гостра стадія гастриту може трансформуватися в хронічну, а також у виразкову хворобу. Для цього недуги властиві періоди ремісії і загострення. Хронічна форма запального процесу загострюється, як правило, навесні і восени.
Зміст
- 1 Симптоматика загострення
- 2 Етіологія
- 3 Діагностичні заходи
- 4 Специфіка лікувальної терапії при загостренні
- 4.1 Перша група
- 4.2 Друга група
- 4.3 Третя група
- 4.4 Четверта група
- 4.5 П’ята група
Симптоматика загострення
Щоб визначити діагноз і почати лікування хронічного гастриту, необхідно знати основні симптоми захворювання. При виявленні ознак загострення гастриту слід негайно звернутися до лікаря.
Хронічний гастрит у стадії загострення проявляється наступними симптомами:
- блювота і нудота;
- відсутність апетиту;
- відрижка і сильна печія;
- інтенсивна біль у лівій підреберній частини;
- здуття живота, метеоризм;
- підвищене слиновиділення або пересихання в ротовій порожнині;
- запор або рідкий стілець.
Лікування загострення хронічного гастриту призначає гастроентеролог. Дуже важливо своєчасно відреагувати на прояви недуги і почати терапію. В іншому випадку можливий розвиток ускладнень. Ознаки гастриту можуть з’являтися після їди або незалежно від прийому їжі.
Клінічна картина загострення хронічного гастриту залежить від ступеня тяжкості захворювання, індивідуальних особливостей організму пацієнта. З цієї причини симптоматика може виявлятися з різною силою і періодичністю. Щоб лікар призначив більш ефективний курс терапії, необходимоо розповісти йому про всіх проявах патології, їх характер, частоту та інтенсивність.
Якщо не почати своєчасне лікування, стадія загострення призводить до нестерпним болем. На початковому етапі може не проявлятися навіть нудота. Даний симптом більш властивий хронічного перебігу патології. При запущеній стадії блювотна маса набуває вигляд темної слизу, в якій помітні згустки крові. Подібні прояви потребують термінового медичного втручання.
Для загострення притаманні зміни з боку функціонування кишечника – пронос, біль, запор, метеоризм. Якщо почати терапію на початковому етапі, то можна швидко вилікуватися від гастриту.
Етіологія
Хронічний гастрит – це запальний процес, який носить тривалий і постійно рецидивуючий характер. В результаті після постійного лікування відбувається дегенерація слизового шару шлунка, атрофія клітин і аномальна зміна структури. В підслизової оболонки перестають працювати залози, так як їх заміщує інтерстиціальна тканина.
Чому відбувається загострення? Дану стадію захворювання провокує ряд факторів:
- переважання аутоімунних організмів;
- неправильне, незбалансоване і нерегулярне харчування;
- куріння, а також зловживання алкоголем;
- неправильна дієта, спрямована на боротьбу із зайвою вагою;
- постійна втома, стреси й недосипання;
- проникнення в шлунково-кишковий тракт патогенного мікроорганізму – Хелікобактер Пілорі;
- переїдання, голодування;
- кишкова інфекція або отруєння, наявність супутніх патологій.
Справжню причину зможе виявити лікуючий лікар. На підставі провокуючого фактора гастроентеролог призначить лікування, якого слід суворо дотримуватися, щоб уникнути переходу гастриту в більш важку патологію.
Діагностичні заходи
Перш ніж розпочати безпосереднє лікування загострення хронічного гастриту, слід пройти повну діагностику. Для цього використовуються наступні заходи:
- огляд пацієнта, збір анамнезу;
- фізикальне дослідження;
- гастроскопія – проведення ендоскопічної діагностики;
- лабораторне дослідження шлункового соку, крові.
Під час опитування пацієнта доктор акцентує увагу на образі і стилі життя, звички в їжі, куріння і споживання спиртних напоїв. Потім лікар виявляє скарги хворого, встановлює специфіку динаміки розвитку симптоматики патології в період загострення.
Під час проведення фізикального огляду може спостерігатися блідість шкіри, наявність неприємного запаху з ротової порожнини, наліт на язиці. При проведенні пальпації фіксується біль у надчеревній (епігастральній) області. Завдяки ендоскопічної картини можна з’ясувати локалізацію запального процесу, його глибину і ступінь вираженості. Щоб підтвердити діагноз, виключити малігнізацію, лікар повинен взяти пробу тканини на біопсію з різних частин порожнини шлунка.
При дослідженні крові можуть проявитися ознаки анемії, що свідчить про аутоімунному гастриті. В такому випадку проводиться обстеження на наявність аутоантитіл. За допомогою рН-метрії встановлюється рівень кислотності.
Специфіка лікувальної терапії при загостренні
Лікування носить комплексний характер і проводиться в декількох напрямках: дієтотерапія, застосування фармакологічних і народних засобів, фітотерапія, фізіотерапія, санаторне лікування, щоб закріпити період ремісії.
Що стосується дієти, то при високій кислотності шлункового соку призначають дієтичний стіл №1, а при зниженій – стіл №2. Основний принцип харчування полягає в тому, що потрібно їсти часто, але невеликими порціями, щоб уникати переїдання. З раціону слід виключити продукти, що подразнюють слизову оболонку.
Для лікування загострення використовується кілька груп медикаментів:
Перша група
Медикаменти призначені для зниження виробництва соляної кислоти, а саме – інгібітори протонної помпи, блокатори гістамінових рецепторів. Що стосується блокаторів, то найбільш ефективними з них визнані ті, до складу яких входить Фамотидин. Якщо розглядати інгібітори протонної помпи, то зі своїм завданням відмінно справляється Омепразол.
Друга група
З допомогою антацидних засобів можна знизити активність пепсину, зв’язати соляну кислоту. До основних медикаментозних засобів даної групи відносяться: Гастал, Альмагель, Фосфалюгель.
Третя група
Особливе значення в лікувальному курсі мають гастропротекторы. В основному, це кошти вісмуту – Де-Нол, які обволікаючу дію, володіють терпкими властивостями. Для лікування ерозивного гастриту використовується Вентер, який здатний до адсорбції, має противиразковий ефект.
Четверта група
Якщо аналізи показали наявність Хелікобактер Пілорі, то в обов’язковому порядку прописуються антибактеріальні засоби. Вони призначені для проведення ерадикації: Нітрофурани, антибіотики і метронідазол.
П’ята група
Обов’язково прописуються ферментні препарати, призначені для нормалізації процесу травлення. Вони необхідні для зняття спазмів, поліпшення перистальтики. Частіше за все, зміняться: Креон, Мезим Форте, Панзинорм та Фестал.
Загострення хронічного гастриту потребує невідкладної допомоги лікаря. Не відкладайте лікування. Виконуйте всі розпорядження лікаря. З особливою серйозністю поставитися до дієтотерапії. Слідуючи рекомендаціям гастроентеролога, можна швидко купірувати симптоматику і подовжити період ремісії.
