Імбир при онкології корисний своїми антиоксидантними та антиканцерогенними властивостями. Терапевтичний ефект імбирного кореня зумовлена компонентами, що входять до нього. Це ефірне масло, крохмаль, смоли, дубильні речовини, феноли, алкалоїди та інше. На жаль, спеція все ж не є панацеєю при настільки серйозну недугу, однак вона здатна полегшити стан і, в окремих випадках, уповільнити поширення уражених клітин, особливо на ранніх стадіях захворювання.
Факти про імбирному корені
Доведено, що постійний прийом імбиру знижує ризик виникнення пухлин – і доброякісних і злоякісних. У початковій стадії раку яєчників імбирний корінь успішно знищує злоякісні клітини. Ця здатність пояснюється присутністю в рослині гингерола, що додає йому характерний пекучий смак. Речовина також пригнічує зростання числа ракових клітин в підшлунковій залозі. Спеція буде корисна і тим, у кого діагностували рецидивуючий рак яєчників, коли пухлини вже нечутливі до хіміотерапії. Приправа допомагає відновити резистентність новоутворень до застосовуваних препаратів.
У Державному університеті Джорджії в ході дослідження встановлено, що у мишей з раком простати імбирний екстракт зменшив розмір пухлин до 56%. Даний факт підтверджує дієвість компонентів, що містяться в рослині, при терапії онкозахворювань.
Незважаючи на проявляються медикаментозними засобами, застосовуваними проти раку, побічні ефекти їх скасування неприпустима. Хворому це може коштувати життя. Імбир і продукти, приготовані на його основі, слід використовувати як доповнення до терапевтичної схеми, призначеної профільним фахівцем.
Пацієнти часто погано переносять курси хіміотерапії. Так до 70% з них скаржаться на нудоту. Як встановили вчені з медичного центру Університету Рочестера, на 40% цей ефект допомагає знизити введення в раціон пацієнта імбирного кореня. Робити це потрібно до початку терапевтичного курсу. Ефективність рослини доведена в ході наукового дослідження. У ньому брали участь 644 пацієнта, яким планувалося призначити не менше трьох курсів хіміотерапії. Хворих розділили на 4 групи:
- першою пропонували плацебо;
- другий – імбир по 0,5 г;
- третій – у дозі 1 г;
- четвертою видавали 1,5 г імбирного кореня.
Одночасно учасники дослідження брали протиблювотні препарати. Курс тривав 3 доби до хіміотерапії і стільки ж по її закінченні. 40%-ний ефект встановлений незалежно від величини призначеної дози спеції. Імбир брали у вигляді тонко нарізаних скибочок: їх смокчуть, поступово розжовуючи.
Імбирний корінь не можна застосовувати одночасно з препаратами, що зменшують артеріальний тиск, стимулюють роботу серця, з антиритмическими препаратами. Це сильнодіючі засоби, властивості яких спеція тільки підсилить, тобто можливо прояв ефекту передозування. Також не можна вживати приправу разом з сахаропонижающими ліками, які призначають при цукровому діабеті, а також з препаратами, разжижающими кров.
Рецепти на основі імбиру
Від раку деяким хворим допомогла суміш імбиру і меду. Її готують на основі двох великих імбирних коренів. Їх промивають, чистять і подрібнюють (можна пропустити через м’ясорубку або через дрібну тертку). Імбирну масу додають в органічний мед (450 р.).
При відсутності протипоказань (кровотеч, жовчнокам’яної хвороби, підвищеного артеріального тиску та інших умов, зазначених вище) масу розсмоктують 2-3 рази в день по 1 ч. л. Враховуючи, що мед не терпить металу, суміш можна брати тільки дерев’яною або пластикою ложкою.
Цікавий рецепт часниково-імбирною пасти: дієвість обох продуктів при лікуванні онкологічних захворювань давно відома. Часник, як показали незалежні дослідження, є профілактичним і терапевтичним засобом при злоякісних утвореннях шлунково-кишкового тракту. Рослина допомагає і в терапії раку молочних залоз, простати, легенів, сечового міхура. Відповідно часниково-імбирна паста об’єднала в собі найбільш важливі при лікуванні онкозахворювань властивості часнику і імбиру.
Паста готується з:
- часнику – 120 г;
- імбиру – 120 г;
- оливкової олії – 1 ст. л. (15 мл).
Часник очищається і подрібнюється. Його можна просто дрібно порізати. Імбир також чиститься і подрібнюється. Підготовлені корінь і часник поливають маслом. Масу подрібнюють на блендері, доводячи її до пастоподібного стану. Приготовлений продукт можна використовувати як соус до страв, а можна приймати в чистому вигляді по 1 ст. л. щодня.
Імбирний корінь при кашлі, спричиненому змінами в організмі, пов’язаними з онкозахворюваннями, рекомендується приймати у вигляді відвару. Рецепти подібних напоїв дуже прості: очищений і подрібнений корінь (одна-дві столові ложки) заливають 1 л води, ставлять на вогонь і кип’ятять протягом 5 хвилин. Готовий напій охолоджують при кімнатній температурі і зберігають у холодильнику. Прийняти відвар слід до їжі за схемою 1 склянку 4 рази на день.
При хворобливості рухів 500 мг. імбирного порошку прикладають вранці у вигляді компресу на чистої бавовняної тканини за півгодини до підйому. Протягом дня – при необхідності процедуру повторюють кожні 2-4 години. Для дітей беруть половину зазначеної дози.
Можна зробити протипухлинний трав’яний збір, до складу якого входять:
- імбирний порошок – 50 г;
- колір безсмертника піщаного – 40 г;
- квітки гречки посівної – 50 г;
- ромашка аптечна – 40 г;
- колір буркуну лікарського – 40 г;
- астрагал шерстистоквітковий – 30 г;
- шипшина (плоди) – 50 р;
- аніс звичайний (насіння) – 50 р;
- родіола рожева (корінь) – 50 р.
25 р. суміші заливають 1 л крутого окропу. Її щільно закривають і витримують протягом 2 годин. Настоянку проціджують і приймають по половині склянки в теплому вигляді 8 разів в день. Паралельно з трав’яним напоєм щодня бажано вживати по 50-100 р. гранатового соку. Його п’ють через 15 хвилин після їжі.
Імбир – відмінний засіб підтримки протипухлинної терапії. Він не замінює її, але дуже добре доповнює. Крім описаних властивостей для онкохворих важливі імуностимулюючі можливості імбиру: у такому стані їх імунітет, як правило, ослаблений, йому потрібна підтримка.
