На липень припадають найспекотніші дні. Але в полях кипить робота. Адже один літній день зимову тиждень годує. Крім трудових буднів насичений липень і народними святами, що передбачають веселі гуляння і багаті застілля.
Слідом за Петровим днем і Святом дванадцяти апостолів в народному календарі 14 липня новий, не такий знаменитий, але не менш шановане свято День Косми і Даміана.
Святі безсрібники Косма і Даміан: історія свята
В народі свято отримало назву Літні Кузьминки.
Церква в цей згадує давніх чудотворців, яких звали Косма і Даміан.
Такої честі удостоїлися брати за свої діяння. Будучи лікарями, вони самовіддано служили людям і Господу.
Дар зцілення дозволив чоловікам вилікувати багато нужденних і багатих, скромних і корисливих, знатних і безвісних пацієнтів. Але за свою допомогу людям лікарі грошей і винагород не брали. За що і були прозвані в народі безсрібниками.
Своїм пацієнтам Косма і Даміан розповідали про чудеса віри і закликали прийти до Господа, прийнявши християнство.
За свою віру брати і постраждали, як більшість гнаних християн в ті часи. Адже удостоїлося їм жити у важкі, в релігійному розумінні, часи – у 3-4 столітті у Великому Римі.
За відкриті проводь братів заарештували й віддали до суду, де головним звинуваченням було заняття чоловіків чарами.
Та, мабуть, нелегко було чоловікам довести свою непричетність до чаклунства, але волею випадку або Всевишнього під час процесу сталося диво.
У Карина – який правив у той час імператора так звело шию, що процес довелося припинити.
А правитель змушений був вдатися до допомоги цілителів, яких буквально пару хвилин тому сам зраджував суду.
Дар братів був незаперечний, і імператор змушений був визнати підсудних невинними і відпустити.
Переживши і суд невіруючих, і гнів правителя, Косма і Даміан загинули від руки свого наставника.
Не витримав лікар слави і популярності своїх учнів – заздрість изъела його душу.
Заманивши хитрістю братів в гори з помилковою метою збору цілющих трав, старий убив святих цілителів-чудотворців. Тіла братів безжально скинув у води стрімкої гірської річки.
Свято Літні кузьминки: обряди та традиції
В молитвах християни на Косьми і Даміана просять святих допомогти позбутися недуг і хвороб.
Брати здавна вважалися покровителями всіх лікарів.
Тому в цей день люди, чиє життя пов’язане з медициною, хоч з традиційною, хоч з народною або альтернативної, ставлять свічки стародавніх цілителів.
А в молитвах просять сил на лікування та божої захисту.
На Літні кузьминки народні цілителі бралися лікувати хвороби нервового характеру, а також заговорювали нав’язливі думки.
На Кузьминки в самому розпалі був літній покіс. А в деяких районах тільки починалися роботи по сінокосу.
Козьма і Даміан прийшли – все на косовицю пішли.
Косма-Дем’ян рано встають – баб та мужиків на покіс ведуть.
Городники також у цей день були зайняті нелегкою роботою. Насамперед, 14 липня намагалися виполоти всі грядки. Вважалося, що бур’яни, выполотые на Кузьминки, довго не будуть рости в городі.
Також починали збір врожаю. Першими прибиралися ранні коренеплоди, які берегли для свого столу і готували на продаж.
Город – бабин дохід
В цей день продовжували збір ягідних культур, а саме аґрусу і малини.
З них варили джеми, варення, конфітюри, закочували ягідні компоти.
Вважалося, що варення, зварене на Кузьминки, було особливо смачним.
Застосовували ягоди і в приготуванні різних страв. Пекли пироги, робили соуси і додавали в другі страви. Наприклад, з аґрусом гасили або запікали курчат.
Кузьминки вважаються жіночим святом.
І хоч день і був присвячений роботі в полі чи на городі, а також у клопотах по господарству, до вечора усі дівчата збиралися юрбою, щоб відсвяткувати «Жіночі братчина».
Тому день носив ще й назви « Бабські посиденьки» або « Бабин свято».
Влаштовувався бенкет складчину.
Готувалася, насамперед, каша, яка називалася збірної кашею або кашею-сыпчиной.
В загальний котел клали все, що принесли баби і дівки до столу.
І виходило незвичайне блюдо з круп та борошна, молока та яєць. А до неї подавалися страви з овочів та фрукти.
А от страви з продуктів скоромних на столи не виставлялися. Обов’язково доповнювали частування пивом та домашньою наливкою.
Хоч посиденьки і вважалися жіночими, страв готували запас, щоб і на частку жебраків, бідних сусідок вистачило.
Свято супроводжувалося задушевними розмовами і народними піснями.
До заходу сонця на Літні кузьминки було покладено попросити пробачення у близьких і друзів.
І неважливо було, винна людина в чим-небудь – прощення попросити потрібно було обов’язково щиро.
А от у Білорусії на Поліссі на Кузьминке було заборонено працювати як в полі, так і в городі.
День носив назву Кузьма-сякач.
І існувало повір’я, що святий розсердиться, якщо працювати в свято і посечет посадки градом.
Не працювали 13 липня і ковалі, так як Кузьма завжди вважався і їх покровителем.
Народні повір’я та прикмети на 14 липня – День Кузьми і Дем’яна
Літні кузьминки вважалися днем одкровень і відкриття таємниць. Тому намагалися бути обережними як у вчинках, так і в словах.
На Кузьминки таємне приховати не вийде.
А люблячим людям радили не кидати порожніх слів і обіцянок.
Сварки, розпочаті на Кузьминки, оберталися непримиренними скандалами і погіршенням відносин.
Не починали на Кузьму і Дем’яна ніяких нових справ і починань. Час буде витрачено бездарно, і довести розпочате до кінця не вийде.
Особливу увагу надавалося сновидінь. Якщо в сні на Кузьминки побачити ключ, а також книгу або лист, чекати швидких змін.
Що присниться на Кузьминки – то скоро виповниться.
Спостерігали за погодою і примічали ознаки майбутніх змін.
Якщо серп місяця на нічному небі буде мати червоний відтінок – чекати сильного вітру. А наявність на місяці затупленных країв обіцяло швидкі зливи.
←13 липня Собор 12 апостолів 15 липня Берегиня→
