Формальні загрози перейшли в реальність
Формальна загроза блокування для Telegram та інших месенджерів, які працюють у Росії, що існувала ще з серпня 2014 року. У цей момент набули чинності поправки в закон «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації». Згідно з документом, організатори поширення інформації (ГРІ) в інтернеті стали зобов’язані надавати в спеціальний реєстр Роскомнадзора дані про сервіс (країна та адреса реєстрації компанії, податковий ідентифікатор, доменне ім’я, опис месенджера і т. д.).
Пізніше, з 1 січня 2017 року, до зобов’язань ОРІ також додалося зберігання на території Росії протягом шести місяців інформації про факти прийому, передачі та обробки дзвінків, повідомлень, зображень та іншої комунікації користувачів. Ці дані вони повинні надавати за запитом уповноваженим органам, зокрема Федеральній службі безпеки.
Але реальною загроза блокування стала тільки на початку 2017 року, коли Роскомнагляд почав активно перевіряти месенджери на предмет виконання законодавства. Як з’ясувалося, більшість популярних сервісів, включаючи Telegram, дані в реєстр не надали.
Першим у квітні Роскомнагляд заблокував додаток Zello, потім в реєстр заборонених сайтів потрапили BlackBerry Messenger, Vchаt та інші. Активізацію інтересу Роскомнадзора саме навесні 2017-го джерело РБК в силових структурах пояснив тим, що «нові технології, в тому числі месенджери, стали активно використовуватися злочинними угрупованнями для організації, в тому числі терактів».
У березні 2017 року Володимир Путін підписав «Стратегію розвитку інформаційного суспільства», в якій, зокрема, йдеться про необхідність вдосконалення механізмів законодавчого регулювання роботи месенджерів та інших засобів одержання інформації, нагадує юрист громадської організації «Роскомсвобода» Саркіс Дарбинян.
«Ймовірно, це сприяло ще більшому тиску ФСБ і Ради безпеки на роботу месенджерів і Роскомнадзора. На папері реєстру ОРІ існує з 2014 року, але спочатку він заповнювався досить мляво. Однак у правоохоронних органів давно є бажання контролювати роботу месенджерів, і Роскомнадзор вже просто не міг відтягувати момент їх внесення в реєстр», — говорить він.
Як розповів РБК федеральний чиновник, ініціатива блокування виходила саме від ФСБ за погодженням з Кремлем.
На Telegram поставили блок
Перші блокування месенджерів не викликали бурхливу негативну реакцію з боку російських користувачів. Але блокування Telegram, яким у квітні, за даними Mediascope, користувалося понад 2,3 млн осіб в Росії, не могла пройти тихо.
Російська влада дійсно були готові заблокувати Telegram, розповіли РБК джерело, близьке до адміністрації президента, і федеральний чиновник. Рішення про блокування було погоджено ще в квітні з першим заступником глави адміністрації президента Сергієм Кирієнко, який курирує в тому числі інтернет, каже співрозмовник, близький до Кремля. За словами федерального чиновника, рішення про можливе блокування дійсно узгоджувалося на рівні керівництва кремлівської адміністрації, «але Кирієнко був не в захваті». За версією джерела, близького до адміністрації президента, блокувати Telegram вирішили тому, що засновник сервісу Павло Дуров категорично не хотів виконувати вимоги Роскомнадзора і «взагалі не йшов на діалог».
Про відсутність діалогу заявив минулого тижня голова Роскомнагляду Олександр Жаров, опублікувавши відкритий лист до Павла Дурова. У ньому він вимагав надати інформацію для включення Telegram до реєстру, пригрозивши в іншому випадку заблокувати месенджер.
До претензій до сервісу також підключилася і ФСБ, звинувативши Telegram фактично в пособництві тероризму. За версією силовиків, месенджер використовувався терористів, які готували вибухи в метро Санкт-Петербурга. У повторному зверненні Дуров висловив здивування тим, що це повідомлення з’явилося через три місяці після теракту. На його думку, спецслужби можуть «експлуатувати подібну трагедію як привід для посилення свого впливу і контролю над населенням».
Як розповідали джерела РБК в силових структурах, блокування Telegram повинна була відбутися на цьому тижні.
Тимчасовий компроміс
Але на початку тижня відбулося «особисте спілкування Дурова і Жарова», продовжує близький до Кремля співрозмовник РБК і підтверджує ще один федеральний чиновник. «Так чи інакше, але за підсумками спілкування сторони прийшли до компромісу», — резюмує співрозмовник, близький до Кремля.
У середу, 28 червня, Павло Дуров на своїй сторінці «ВКонтакте» опублікував повідомлення, в якому фактично висловив згоду на включення до реєстру. Дуров процитував слова голови Роскомнагляду Олександра Жарова, який заявив, що «ніякої мови про те, що буде доступ до листування користувачів, не йде», а все, чого очікує наглядове відомство, — це надання інформації про компанії Telegram. «Реєстраційні дані про компанії-видавця Telegram не секрет і доступні будь-якому бажаючому в відкритих джерелах», — написав Дуров і навів посилання, за якою їх можна подивитися. За словами засновника Telegram, «якщо на цьому бажання регулятора дійсно обмежуються», у нього «немає заперечень проти використання цих даних для реєстрації Telegram Messenger LLP в реєстрі організаторів поширення інформації».
Роскомнагляд у свою чергу підтвердив, що месенджер Telegram надав всі необхідні для реєстрації в якості ОРІ дані. «Таким чином, Telegram почав працювати в правовому полі Російської Федерації», — йдеться в повідомленні від імені глави відомства Олександра Жарова. Глава Роскомнадзора також висловив думку, що «інші міжнародні комунікаційні сервіси повинні поступити аналогічним чином». У своїй заяві Жаров також зазначив, що російські закони «обов’язкові для виконання всіма компаніями, що працюють в російській юрисдикції».
Але досягнутий компроміс між сторонами — тимчасовий. У своєму зверненні Дуров зазначив, що Telegram не має наміру виконувати «антиконституційний і нереализуемый технічно «закон Ярий», а також інші закони, які не сумісні з захистом приватного життя та політикою конфіденційності месенджера.
З 1 липня 2018 року набудуть чинності окремі положення так званого закону Ярої (антитерористичний пакет поправок, який отримав неофіційну назву за прізвищем одного з авторів документа — депутата Держдуми Ірини Ярової), згідно з яким ГРІ потрібно буде зберігати всю переписку і голосові повідомлення користувачів до півроку.
«Компроміс між Роскомнаглядом і Telegram — тимчасовий. Він дозволив Роскомнагляду зняти суспільну напругу навколо ситуації з Telegram, а месенджера — відстрочити можливу блокування. Однак законом передбачено, що організатори поширення інформації за запитом правоохоронних органів повинні надавати, наприклад, метадані, і, як тільки в Telegram отримають подібний запит, конфлікт розгориться знову, тому що Павло Дуров чітко дав зрозуміти, що розкривати інформацію користувачів не має наміру», — констатує консультант ПИР-центру Олег Демидов.
