Видалення зуба – складна і травматична маніпуляція, до якої вдаються у ситуаціях, коли консервативне лікування не може забезпечити належний терапевтичний ефект. Після правильного видалення пошкоджені тканини заживають в середньому через 1-2 тижні. Проте, помилки лікаря під час процедури або неправильні дії пацієнта на етапі реабілітації можуть призвести до розвитку ускладнень: утворюється гній після видалення зуба, ясна запалюються. Це збільшує терміни реабілітації, а при несвоєчасному лікуванні призводить до поширення інфекції на прилеглі тканини, розвитку остеомієліту та інших небезпечних станів.
Зміст
Причини появи гною після видалення зуба
Інфікування лунки і подальший розвиток гнійних процесів може бути обумовлено:
- порушенням правил асептики під час процедури (брудні руки хірурга, неякісно оброблений інструмент);
- сильним пошкодженням тканин під час видалення, попаданням в рану осколків зуба, кісткових уламків;
- проведенням операції під час гострих або загострення хронічних хвороб носоглотки (тонзиліт, гайморит);
- неправильним доглядом за ротовою порожниною на етапі реабілітації;
- ослабленим імунітетом пацієнта.
Супутні симптоми
Освіта гною після видалення зуба супроводжується іншими неприємними симптомами, серед яких:
- тягучий і пульсуючий, наростаючий біль, яка самостійно не проходить;
- утруднення при пережовуванні і ковтанні їжі;
- неприємний запах з ротової порожнини;
- почервоніння і набряклість тканин біля лунки, припухлість особи з боку видаленого зуба;
- підвищення температури до 38-39 °С;
- ознаки інтоксикації – ломота в м’язах і суглобах, озноб, головний біль, загальна слабкість і нездужання.
Якщо після видалення зуба виникає простреливающая біль у щелепі, з часом розповсюджується на область скроні і по ходу трійчастого нерва, потрібно терміново звернутися до стоматолога.
Лікування
Лікування гнійних процесів проводиться комплексно. В першу чергу лікар очищає лунку від гнійного вмісту, потім закладає в очищену порожнину ліки. Також пацієнту призначаються:
Додатково можна використовувати для полоскання ротової порожнини відвари і настої лікувальних трав з протизапальною, знеболюючою і в’язким дією. Це:
- ромашка;
- шавлія;
- календула;
- аїр;
- дубова кора.
При розвитку гнійних процесів категорично заборонено розкривати нарив самостійно і прогрівати запалену область – це тільки погіршить ситуацію, призведе до поширення інфекції на навколишні тканини.
Заходи профілактики
Щоб запобігти розвитку гнійних ускладнень, лікар повинен якісно провести видалення:
- обов’язково провести попередню антисептичну обробку рук та інструменту;
- ретельно обробити рану, видалити з неї уламки зуба, кісткові уламки;
- витягти гранулему, якщо видалення зуба проводиться у зв’язку з гнійним ускладненням карієсу;
- щоб не допустити вимивання кров’яного згустку, не проводити ранніх полоскань і дати пацієнту правильні рекомендації по догляду за ротовою порожниною на етапі реабілітації.
Пацієнту на етапі загоєння рекомендується:
Якщо профілактичні заходи не допомогли, і тканини почали гноїтися, важливо не запустити запальний процес і одразу звернутися до лікаря. Відсутність своєчасної кваліфікованої терапії може призвести до розвитку остеомієліту – нагноєння кісткової тканини. Це дуже небезпечне захворювання, яке повинно лікуватися тільки в умовах стаціонару. В іншому випадку висока ймовірність зараження крові і летального результату.
